Справа  № 2-652/2010 р

Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

                    21 вересня 2010 р.      

                                             Менський районний суд

                                               Чернігівської області

          в складі:  

          головуючої – судді              Савченко О.А.  

          при секретарі                        Солонар В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Менському районі Чернігівської області про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою  до Управління Пенсійного фонду України  в  Менському районі Чернігівської області про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. У позовній заяві просить суд  визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в  Менському районі Чернігівської області про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни протиправною, зобов’язати провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, за період з 2007 року по день розгляду справи у відповідності до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».  

               Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про можливість розгляду справи за їх відсутності.  

               За таких обставин, враховуючи заяви сторін, суд, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи без участі  сторін, за наявних у справі доказів.

              Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

              Відповідачем до суду подано письмове заперечення в якому позовну заяву не визнає повністю та посилається на те, що Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».  Однак, рішення про відновлення дії положень вище вказаних законодавчих актів України, у редакції чинній до внесення змін, Верховною Радою України не приймалось, а тому,  відповідач не може виконати зазначене рішення Конституційного суду України.  Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України, на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.  

 Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, ще визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином відповідач повинний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року.   У 2007 році позивачка не отримувала зазначеного підвищення до пенсії, що підтверджується довідкою відповідача.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.  

Таким чином, на підставі приписів ч.2 ст.152 Конституції України відповідач з 22 травня 2008 року повинний був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючими нормами зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмір: 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.  

  З 1 січня 2008 року механізм реалізації ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» законодавчо врегульований і дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пуктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  від 19.12.2006 року №489-V дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про   їх неконституційність. Рішення  зворотної дії в часі не має.  

Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28.12.2007 року №107-VI,  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України від  22 травня 2008 року  №10-рп/2008,  пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році   дітям    війни,  підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюється відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Відповідно до Закону України №1715-VI від 06.11.2009 року  «Про внесення змін до Закону України», «Про державний бюджет України на 2009 рік» статтю 54 після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: установити з 1 листопада 2009 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років-632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років 776 гривень; працездатних осіб-744 гривні; осіб, які втратили працездатність 573 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Оскільки з 01 січня 2009 року і станом на 21.09.2010 року в законодавчому порядку обмеження щодо застосування ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювались то застосування відповідачем підвищення до пенсії позивачу, як «дитині війни» в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком є неправомірним і відповідно позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.  

               Тому, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2009 року по 21.09.2010 року, згідно законодавства України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.  

У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни  визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

             Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

             Посилання відповідача на  неврегульованість питання обчислення розміру пенсії  дітям війни чинним законодавством, не приймається судом   до уваги, оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зважаючи на те, що здійснення перерахунку пенсії відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України, а суд не вправі виконувати функції даного суб'єкта владних повноважень, то суд визнає необхідне зобов'язати  Управління Пенсійного фонду України  в Менському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії, починаючи з 09.07.2007 рік по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 рік  по 31.12.2008 рік і з 01.01.2009 рік по 11.08.2010 рік  відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити її виплату, прийнявши до уваги розмір фактично щомісячно виплаченої пенсії у вказані періоди та права на щомісячну виплату підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

З огляду на вказане, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що безпідставною є відмова відповідача здійснити позивачу на письмове звернення перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», тому позов підлягає  частковому задоволенню.

При винесенні рішення, суд керується ст. 11 ЦПК України щодо розгляду судом справ в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів  наданих сторонами.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує на користь позивача з відповідача сплачені 3 грн. 40 коп.  судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову.

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХП, ст.28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-1, ст.58, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 , статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 88, 212-218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Менському районі Чернігівської області про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни -  задовольнити частково .

Визнати дії  Управління пенсійного фонду України в Менському районі  Чернігівської області - неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Менському районі  Чернігівської області  здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до   ст.6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з  09 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з  01 січня 2009 року  по 21 вересня 2010 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області   на користь позивача сплачені  37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Менського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які  брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

                          Суддя                                                                                  Савченко О.А.