Справа  № 2-1019/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                   13 вересня  2010 р.      

                                           Менський районний суд

                                             Чернігівської області

          в складі:  

          головуючого – судді       Савченко О.А.        

          при секретарі                   Солонар В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про зобов’язання відповідача провести перерахунок, виплату пенсії та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи,

                                                                  В С Т А Н О В И В :

У серпні 2010  року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління  Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про зобов’язання відповідача провести перерахунок, виплату пенсії та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи. Свій позов мотивує тим, що він є інвалідом 3-ї групи  по захворюванню, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби в період ліквідації  аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в  управлінні пенсійного фонду України в Менському районі, де і одержує пенсію. На даний момент позивач отримує значно нижчий  розмір пенсії, ніж на його думку повинен був би отримувати. Позивач вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки він не бажає виконувати ст.ст. 50, 54 Закону України „  Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи ”, відповідно до яких позивач має отримувати основну пенсію не менше, ніж 6 мінімальних пенсій за віком, а щомісячна додаткова пенсія за віком за шкоду, заподіяну здоров”ю не можу бути нижчою ніж 50% мінімальної пенсії за віком.

При зверненні до відповідача з вимогою перерахувати розмір пенсії, позивач отримав відмову, тому за захистом своїх позовних вимог, позивач звернувся до суду .

           В судове засідання позивач не з”явився, надав до суду заяву про розгляд справи  без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданні не з’явився, надіслав письмове заперечення, де зазначено, що  позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду як одержувач пенсії по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС, в мінімальному розмірі. Позивачу призначена пенсія відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та обчислена на підставі норм п.6 постанови КМУ „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року №530.  Статтею 23 Бюджетного кодексу України  передбачено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно з п.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Виплата  додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи потребує фінансування з Державного бюджету України, обсяги якого не можуть визначатися будь-яким  іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Тому на думку відповідача, позивач правомірно отримує додаткову пенсію по категорії 1 в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

                Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі,   чи в разі якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

            Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році, визнаний інвалідом ІІІ групи та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Менському районі як одержувач пенсії по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС в мінімальному розмірі.  Пенсія позивача ОСОБА_1 станом на 01.08.2010 року становить 1347,10 грн., з яких 760 грн. – мінімальний розмір пенсій згідно постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”; 106, 35 грн. – додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інваліду 3 групи; 212,70 грн. – підвищення інваліду війни 3 групи; 50 грн. – щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інваліду війни; 218,05 грн. – державна адресна допомога.

          Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи” №796 від 28.02.1991 року передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсії.

Згідно зі статтею 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ч. 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи”, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від шести мінімальних пенсій за віком, та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст. 46 Конституції України, відповідно з якою  громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, а значить відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок призначеної позивачеві пенсії.  

Також суд прийшов до висновку, щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачеві пенсії з 22.05.2008р. виходячи з такого.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 рік були внесені зміни до Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

 Згідно з цими змінами  було встановлено наступне.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 і які визнані інвалідами  ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, згідно зі змінами, внесеними до статті 54 цього ж Закону України було визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році  по III групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими  180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

При цьому, відповідно до вищезазначених змін  було також  встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008   від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  визнані  неконституційними.

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Отже, в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року позивач не мав права на перерахунок пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у зв'язку із дією положень пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно з матеріалів справи, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, позивач отримує в розмірі 106,35 грн. (15 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для  осіб, які втратили працездатність), що не відповідає 50 % мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області зобов’язане з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з  22.05.2008 року здійснити перерахунок призначеної позивачеві.  

Оскільки рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 22.02.2010 року позивачу ОСОБА_1 було задоволено позовні вимоги про зобов”язання УПФ України в Менському районі  здійснити перерахунок та виплату пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю позивача, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії за період з 21.12.2008 року по 22.02.2010 року, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача за період з 22.05.2008 року по 21.12.2008 року та з 23.02.2010 року по 13.09.2010 року.

             Відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» N 7-93 від 21 січня 1993 року від сплати державного мита звільняються Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 37 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 50, 53, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст.. 19 Конституції України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд –

                                                                    В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про зобов’язання відповідача провести перерахунок, виплату пенсії та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи -  задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Менському районі  Чернігівської області  здійснити ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліду ІІІ групи,  перерахунок та виплату державної  пенсії  по з-й групі інвалідності внаслідок захворювання, пов”язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з 22.05.2008 року по 21.12.2008 року та з 22.02.2010 року по день розгляду справи – 13.09.2010 року з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії та виплачених сум даної категорії.

Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Менському районі  Чернігівської області  здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”яю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 21.12.2008 року та з 22.02.2010 року по день розгляду справи – 13.09.2010 року з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії та виплачених сум даної категорії.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області 37.00 грн. в рахунок сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1).

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                 Суддя                                                                                             О.А. Савченко