№2-4952/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 жовтня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Волкової С.Я.
при секретарі Топал А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту перебування у сімейних відносинах та визнання права спільної сумісної власності на майно, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 по усунення від права на спадкування,
в с т а н о в и в :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у сімейних відносинах та визнання права спільної сумісної власності на майно. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, із яким з 1998 р. до серпня 2009 р. перебувала у сімейних (фактичних) шлюбних відносинах та шлюб не реєстрували в органах РАГС, оскільки це не мало для них істотного значення. Жили однією сім’єю, мешкаючи то у її квартирі, то у квартирі ОСОБА_4, вели спільне господарство, підтримували шлюбні відносини, піклувалися один про одного та мали спільний сімейний бюджет, разом зустрічали свята, проводили відпочинок, спільно спілкувалися із друзями, як її, так і ОСОБА_4, разом доглядали за матір’ю ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка померла у квітні 2006 р., витрати на її догляд та поховання несли із спільного сімейного бюджету. ОСОБА_4 помер після тривалої хвороби, усі витрати, пов’язані із його хворобою, лікуванням, смертю, понесла вона. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно: однокімнатна квартира, належна померлому на праві приватної власності, грошові вклади на рахунках ВАТ “Державний ощадний банк України”, які є їх сумісною власністю. За час проживання із померлим в період з 1998 р. по серпень 2009 р. ними спільно було нажито майно – грошові вклади, що знаходяться на рахунках Печерського відділення ВАТ “Державний ощадний банк України” №НОМЕР_1 №НОМЕР_2, з відсотками, а саме: СП №НОМЕР_3 – 51271,87 доларів США, СП №НОМЕР_6 – 312000 грн., №НОМЕР_5 – 3494,14 грн., ТВБВ №НОМЕР_7, №НОМЕР_8 – 1171,89 грн., ТВБВ №НОМЕР_9, СП №НОМЕР_10 – 140000 грн. Зазначені кошти складали більшу частину зароблених грошей із їх сімейного бюджету (заробітна плата, пенсія, гонорари та інш.). За спільним рішенням вони планували інвестувати кошти у будівництво нової квартири, в якій і планували продовжити подальше сумісне життя. При цьому за період спільного проживання із ОСОБА_4 між ними не укладалися будь-які правочини стосовно розміру часток їх розподілу та порядку користування ними, тому вона має правові підстави вважати ці кошти об’єктом права їх спільної сумісної власності. Ще за життя померлий склав заповіт, яким усе належне йому на день смерті майно заповідав відповідачу ОСОБА_2 Враховуючи, що між нею та ОСОБА_2 не досягнуто згоди відносно виділення її частки в грошових вкладах, змушена звернутися до суду за захистом свого майнового права. Просить постановити рішення, яким встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу її та ОСОБА_4 за період з 1998 р. по серпень 2009 р., визнати за нею право власності на ? частину майна (грошових коштів), що є об’єктом права спільної сумісної власності з ОСОБА_4
Третя особа: ОСОБА_3 вступила у справу, пред’явивши позов до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що після смерті її батька ОСОБА_4 вона у встановлений законом строк звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім неї до державного нотаріуса звернулися відповідач ОСОБА_2 - син племінниці спадкодавця і ОСОБА_1, із якою спадкодавець з 1998 р. по день смерті проживали однією сім’єю. Вона всупереч волі померлого вважає включення ОСОБА_2 у заповіт є нечесним і безпідставним, оскільки за життя спадкодавця ОСОБА_2 із ним фактично не спілкувався, може кілька разів, вони проживали окремо. У 2007 р. батько захворів на онкологічну хворобу, останні місяці знаходився у лікарні, через похилий вік і тяжку хворобу був у безпорадному стані, потребував догляду, моральної та матеріальної допомоги. ОСОБА_2, знаючи про стан спадкодавця, усвідомлюючи необхідність допомоги, не приймав активних дій по його догляду та забезпеченню. Відповідач навіть ухилився від надання допомоги для поховання спадкодавця, не прийшов на похорон. Просить постановити рішення, яким встановити факт ухилення ОСОБА_2 від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця ОСОБА_4, відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України усунути останнього від прав на спадкування майна померлого, визнати за нею право власності на спадкове майно.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, її представники підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили їх задовольнити.
В судовому засіданні третя особа: ОСОБА_3 просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, вимоги свого позову підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1, позову ОСОБА_3, пояснивши, що про хворобу ОСОБА_4 не знав аж до його смерті, коли прийшов у лікарню після телефонного дзвінка ОСОБА_1
В судове засідання третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві не з’явилася, про час і місце судового розгляду справи оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності..
Суд, вислухавши сторони та їх представників, допитавши свідків, вивчивши письмові докази, вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, в задоволенні вимог ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві у віці 68 років помер ОСОБА_4, про що в Книзі реєстрації смертей 8.08.2009 р. зроблено відповідний запис за №14444 та Відділом реєстрації смерті у м. Києві видано свідоцтво про смерть серії 1-БК №НОМЕР_11.
Після його смерті залишилося майно: однокімнатна АДРЕСА_1, загальною площею 37,80 кв.м., житловою площею 19,20 кв.м., належна спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 2.03.1995 р., виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва згідно з розпорядженням №527 від 2.03.1995 р.; грошові вклади в Печерському відділенні ВАТ “Державний ощадний банк України” з відповідними відсотками, а саме: СП №НОМЕР_3 – 51271,87 доларів США, СП №НОМЕР_4 грн., №НОМЕР_5 – 3494,14 грн., ТВБВ №НОМЕР_7, №НОМЕР_8 – 1171,89 грн., ТВБВ №НОМЕР_9, СП №НОМЕР_10 – 140000 грн.
Суду надано заповіт, яким ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті, заповідає ОСОБА_2; заповіт 27.01.1993 р. посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотконтори Чвановою Т.Г., зареєстрований у реєстрі за №15-522.
Позивачка ОСОБА_3, звертаючись до суду із вимогами про усунення від права на спадкування ОСОБА_2, свої вимоги обґрунтовує ч.5 ст.1224 ЦК України, відповідно до якої за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Суд, враховуючи наявність заповіту, ту обставину, що правило ч.5 ст.1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, що в судовому засіданні не встановлено підстав, відповідно до яких ОСОБА_2 слід усунути від права на спадкування майна померлого ОСОБА_3, знаходить необхідним в задоволенні вимог ОСОБА_3 відмовити.
Позивачка ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами до відповідача, просить встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу її та ОСОБА_4 за період з 1998 р. по серпень 2009 р., такі вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права і обов’язки.
Надані суду документи, пояснення позивачки ОСОБА_1, третьої особи: ОСОБА_3, покази свідків свідчать про те, що у відносинах між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існували в повному обсязі всі ознаки сім’ї, передбачені законом.
Твердження ОСОБА_1 про спільне проживання із ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Позивачка в позовній заяві, в судовому засіданні стверджує, що з 1998 р. до серпень 2009 р. вони жили однією сім’єю, мешкаючи то у її квартирі, то у квартирі ОСОБА_4, що ані вона, ані ОСОБА_4 в цей період не перебували в інших шлюбах, що між ними склалися подружні відносини, що вони разом доглядали за ОСОБА_5, витрати на її догляд та поховання несли із спільного сімейного бюджету, що разом зустрічали свята, проводили відпочинок, спілкувалися з друзями, як її, так і ОСОБА_4, підтвердили в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, із пояснень якої вбачається, що з 1976 р. працювала разом із ОСОБА_1 у Першій Київській нотконторі, свідок ОСОБА_9, із пояснень якої вбачається, що з 1985 р. проживали із ОСОБА_1 в одному будинку, на одному поверсі, свідок ОСОБА_10, із пояснень якого вбачається, що впродовж 15 років був сімейним лікарем ОСОБА_1 та ОСОБА_4, свідок ОСОБА_11, із пояснень якої вбачається, що, починаючи з 1972 р., була знайомою ОСОБА_4, свідок ОСОБА_12 – син ОСОБА_11 У суду відсутні підстави не довіряти зазначеним показам свідків, оскільки будь-яких доказів в їх спростування в судовому засіданні добуто не було. Твердження ОСОБА_1 про спільне проживання із ОСОБА_4 підтвердила в судовому засіданні третя особа: ОСОБА_3 донька померлого ОСОБА_4 Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в оглянутих судовому засіданні фотокартках, наданій суду довідці ЗАТ “Виробничо-торгова швейна фірма “Дана” №38 від 3.03.2010 р., із якої вбачається, що після смерті працівника фірми ОСОБА_4 належне фірмі майно, яке знаходилося у працівника за адресою: АДРЕСА_1, було повернуто ОСОБА_1
Твердження ОСОБА_1 про наявність спільного побуту із ОСОБА_4 також знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 1998 р. до серпня 2009 р. жили в одному помешканні, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом купували продукти, одяг, інші речі побуту, необхідні для щоденного використання. Із пояснень в судовому засіданні позивачки вбачається, що всі кошти, що надходили до сімейного бюджету, вважалися рівними частками, спільно розподілялися. У суду відсутні підстави не довіряти зазначеним показам позивачки ОСОБА_1, оскільки будь-яких доказів в їх спростування в судовому засіданні добуто не було. Зазначені твердження знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в показах свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
Твердження ОСОБА_1 про існування взаємних прав та обов’язків між нею і ОСОБА_4 також знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Позивачка стверджує, що вони піклувалися один про одного, що у вирішенні будь-яких побутових питань, як-то приготування їжі, відвідування лікарів, походи по магазинах, придбання ліків, вони допомагали один одному, що близько восьми років спільно доглядали тяжко хвору ОСОБА_5, яка померла у 2006 р., такі її покази підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в оглянутих в судовому засіданні рахунках на сплату житлово-комунальних та інших послуг, наданих суду довідці Київської міської онкологічної лікарні №184 від 24.03.2010 р., квитанції до прибуткового касового ордера №38 від 27.06.2009 р., рахунку-замовленні на ритуальні послуги №3.15354.0 від 13.08.2009 р., додатках до договору-замовленні, фіскальних чеках, квитанціях №5446 від 9.08.2009 р., №5754 від 10.08.2009 р., які свідчать про те, що ОСОБА_1 понесені витрати на лікування ОСОБА_4, його поховання. Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що спільно із ОСОБА_4 накопичували гроші та планували придбати нову квартиру, більшу ніж належні кожному однокімнатні, для чого заощаджували кошти на банківських рахунках, які були відкриті на ім’я ОСОБА_4 У суду відсутні підстави не довіряти зазначеним показам позивачки ОСОБА_1, оскільки будь-яких доказів в їх спростування в судовому засіданні добуто не було. Зазначені обставини також підтверджуються тим, що позивача мала вільний доступ до квартири ОСОБА_4, у неї були ключі від цієї квартири, позивачці ОСОБА_1 було відомо про існування заповіту, саме вона передала його ОСОБА_2 При таких обставинах в судовому засіданні достовірно встановлено, що у відносинах між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існували в повному обсязі всі ознаки сім’ї.
Суд, враховуючи викладене, враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1, знаходить її позов в частині встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу її та ОСОБА_4 з період з 1998 р. по серпень 2009 р., обґрунтованим, в судовому засіданні доведеним, таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що разом із ОСОБА_4 у період з 1998 р. по серпень 2009 р. спільно заощадили грошові кошти - вклади в Печерському відділенні ВАТ “Державний ощадний банк України” з відповідними відсотками. Ці кошти складали значну частину сімейного бюджету (заробітна плата, пенсії, гонорари та інш.). За спільним рішенням вони планували інвестувати кошти у будівництво нової квартири, в якій планували продовжити подальше сумісне життя. За період спільного проживання із ОСОБА_4 між ними не укладалися будь-які правочини стосовно розміру часток їх розподілу та порядку користування ними, за усною домовленістю в сім’ї все було порівну, договори про вклади були оформлення ні ім’я ОСОБА_4 тільки в інтересах сім’ї, що свідчить про довіру, взаємну відповідальність, повагу, чесність та добросовісність у відносинах. На думку суду саме зазначені ознаки характеризують сім’ю.
Відповідно до ст.61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані один із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст.74 СК України якщо жінка і чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на ? частину майна (грошових коштів), що є що є об’єктом права спільної сумісної власності з ОСОБА_4, а саме: грошові вклади у ВАТ “Державний ощадний банк України”, суд знаходить такі вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, в судовому засіданні доведеними.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 слід присудити понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1730 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.61,74 СК України, ст.ст.15,16,392,1224,1261 ЦК України, ст.ст.3,4,10,11,60,88,169,209,212-215,256,259,290 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 30.04.2008 р. “Про судову практику у справах про спадкування”, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з період з 1998 року по серпень 2009 р.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину майна (грошових коштів), що є об’єктом права спільної сумісної власності з ОСОБА_4, а саме:
? частину грошового вкладу в розмірі 140000,00 грн. та ? частину нарахованих відсотків відповідно до договору №489/319-1239596 від 4.07.2009 р. із ВАТ “Державний ощадний банк України”,
? частину грошового вкладу в розмірі 312000,00 грн. та ? частину нарахованих відсотків відповідно до договору №396/15-1239524 від 30.06.2009 р. із ВАТ “Державний ощадний банк України”,
? частину грошового вкладу в розмірі 51271,87 доларів США та ? частину нарахованих відсотків відповідно до договору №840 СП-18 від 29.12.2008 р. із ВАТ “Державний ощадний банк України”,
? частину грошового вкладу в розмірі 1171,89 грн. та ? частину нарахованих відсотків відповідно до договору №25670 від 9.11.2004 р. із ВАТ “Державний ощадний банк України”,
? частину грошового вкладу в розмірі 3494,14 грн. та ? частину нарахованих відсотків відповідно до договору №42133 від 9.10.2006 р. із ВАТ “Державний ощадний банк України”.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1730 грн. судових витрат.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 по усунення від права на спадкування – відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
СУДДЯ