Справа № 2- 6157/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Мельник І.О.
при секретарі Надюк Р.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, мотивуючи свої вимоги наступним:
Позивач відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року має статус "дитина війни", через що згідно ст. 6 цього Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію цього положення Закону щодо виплати допомоги було призупинено Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення, що призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили свою чинність.
З огляду на викладене за думкою позивача відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок та виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З метою здійснення перерахунку позивачем було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою нарахування належної йому як дитині війни соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії та забезпечити її виплату, однак позивачу в цьому було відмовлено. Позивач вважає, що відмова відповідача є незаконною, протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та проти їх задоволення заперечував, мотивуючи наступним:
Дія статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 року була зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, а після внесення змін до останнього – було передбачене поетапне запровадження такого підвищення. На 2007 рік дія цієї норми була зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежене. Вважає, що Пенсійний Фонд протягом не мав підстав для призначення та виплати допомоги дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Окрім зазначеного представник відповідача заявив клопотання про застосування до вимог позивача строку позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Позивач є громадянкою України, якій до 02.09.1945 року було менше 18 років, тобто відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має статус «дитини війни».
Рішенням Конституційного Суду України в від 03 жовтня 1997 року № 4-зп встановлено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни щомісячно повинна виплачуватися соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія зазначеної норми на 2006 рік була зупинена п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Законом України від 19 січня 2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено, а новою редакцією ст. 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Зазначений закон набрав чинності набрав чинності 2 квітня 2006 року. За таких умов підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, могло здійснюватись лише поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року вказаний порядок прийнятий не був. Враховуючи той факт, що визначені законодавцем умови не настали, підстави для нарахування підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році були відсутні. За таких умов вимога про сплату такої допомоги за 2006 рік не ґрунтується на положеннях законодавства України.
П. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік, а статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з 01 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі ніж положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а статтю 6 цього закону викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Вказані норми почали діяти з 01 січня 2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України. Таким чином, з 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 року поновили дію положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим .
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. В той же час названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином дія даної норми не може поширюватися на спірні правовідносини, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмір передбачених ним соціальних виплат визначається у відповідності до розміру мінімальної пенсії за віком. За таких умов в 2009 році нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений в ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За такої умови, оскільки відповідач заявив клопотання про застосування даної норми, а позивач не навів достатніх доказів пропуску даного строку, розгляду підлягають вимоги, право на які виникли в межах трирічного строку до дати подачі позову до суду.
Що стосується вимог позивача в частині нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік, то в цій частині суд має відмовити в їх задоволенні, оскільки відсутні дані щодо неконституційності положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в частині вказаних виплат відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, дані вимоги лежать поза межами встановленого законом трирічного терміну позовної давності.
Враховуючи обставини справи та надані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, а саме щодо тих вимог, що стосуються нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2007 - 2009 роках згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У відповідності до положень ст. 3 ЦПК України судовому захисту підлягають порушені, не визнані або оспорені на час пред’явлення позову права особи. За таких умов вимога про зобов’язання встановити відповідачу порядок здійснення нарахувань на майбутнє не може бути задоволена.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо виплати ОСОБА_1 за 2007-2009 роки щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити нарахування ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2007 - 2009 роках згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та забезпечити її виплату.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на користь держави судовий збір в сумі 51,00 грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на користь УДК в м. Черкаси витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
ГОЛОВУЮЧИЙ: