Судове рішення #11301915

                           

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 __________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня  2010 року                                                    м. Хмельницький

                                Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                      апеляційного суду Хмельницької області

           в складі: головуючого – судді Самчука П.П.

    суддів: Варвус Ю.Д., Пастощука М.М.

    при секретарі  Басюр А.М.

           з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його

                        представника  ОСОБА_3

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22ц- 3792 за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду від 07 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.  

Заслухавши доповідача,  пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом, зазначала, що 10 жовтня 2009 року ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ – 21043 державний номер НОМЕР_2, в м. Полонне порушив Правила дорожнього руху України і допустив зіткнення з її транспортним засобом ВАЗ 2101 державний номер НОМЕР_1. Внаслідок ДТП належний їй транспортних засіб зазнав механічних пошкоджень. На місце ДТП за взаємною згодою працівників ДАІ не викликали, оскільки ніхто з учасників пригоди не отримав тілесних ушкоджень та відповідач погодився виконати ремонт автомобіля за власні кошти, оскільки визнав вину. Проте в подальшому відмовився відшкодувати вартість ремонту автомобіля. Просила стягнути з відповідача 6253 грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди завданої пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, вказавши, що після ДТП відповідач добровільно сплатив їй 2200 грн. у відшкодування шкоди, тому просила цю суму зарахувати  у розмір понесених нею витрат за ремонт автомобіля.

__________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Горщар А.Г.                                                                           Справа № 22ц-3792

Доповідач: Ю.Д.Варвус                                                                                                                 Категорія № 30,34

Рішенням Полонського районного суду від 07 червня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3343 грн. матеріальної шкоди, 400 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судові витрати: 59 грн. 50 коп. судового збору, 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього – 3922 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що його вини у скоєні ДТП не має і він її не визнавав, а сплачені ним позивачці 2200 грн. суд  не вправі був оцінювати як визнання ним вини. Крім того, суд стягнув матеріальну шкоду за ремонт пошкодженого автомобіля без експертного обрахунку, до того ж своїми діями він не спричинив позивачці моральну шкоду, однак суд безпідставно стягнув її на користь ОСОБА_1

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.

        Відповідно до вимог ч.1 п.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах винною особою.

        Встановлено, що 10 жовтня 2009 року біля 17 години ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-21043 державний номер НОМЕР_2 АС та рухаючись по пров. Гонти в м. Полонне, не надав перевагу в русі  автомобілем ВАЗ 2101 державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул. Гонти в м. Полонне, що є головною дорогою по відношенню до пров. Гонти. В результаті порушення ОСОБА_2 вимог  п.16.11 Правил дорожнього руху України сталося зіткнення автомобілів, які зазнали механічних пошкоджень.  

        Вина ОСОБА_2 в скоєні даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні шкоди позивачці, у зв’язку з пошкодженням автомобіля, підтверджується особистою розпискою відповідача від 10 жовтня 2009 року та дослідженими в судовому засіданні обставинами дорожньо-транспортної пригоди.

        На відновлювальний ремонт автомобіля ОСОБА_1 понесла витрати в розмірі 5543 грн., з них на придбання запасних частин – 1513 грн. та за виконанні ремонтні роботи – 4030 грн., що підтверджується накладною від 12 жовтня 2009 року, актом виконаних робіт від 12 жовтня 2009 року, поясненнями свідка ОСОБА_5

        При таких конкретних обставинах та з урахуванням того, що ОСОБА_2 в добровільному порядку було відшкодовано позивачці за ремонт автомобіля 2200 грн., суд обґрунтовано зобов’язав відповідача відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 3343 грн.

       Судом також встановлено, що в результаті перенесених моральних переживань в зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та пошкодженням автомобіля позивачці  заподіяна моральна шкода, яка оцінена і стягнута судом з урахуванням характеру, ступеню та тривалості перенесених душевних страждань, вимог розумності і справедливості в розмірі 400 грн., що відповідає вимогам ст.ст.23, 1167 Цивільного кодексу України.

        Доводи скарги про завищену вартість проведених ремонтних робіт по відновленню автомобіля позивачки, не можна визнати переконливими, оскільки в судовому засіданні не спростовані подані ОСОБА_1 докази щодо понесених нею витрат на відновлювальний ремонт автомобіля саме в сумі 5543 грн. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надавалась можливість самому провести ремонт даного автомобіля, від якої він відмовився.

        Посилання в скарзі на відсутність постанови уповноваженого державою органу про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України та визнання винним в скоєні дорожньо-транспортної пригоди не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вина ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами. Крім того, постановою судді Полонського районного суду від 05 листопада 2009 року як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 визнанні винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди) з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в доход держави в сумі по 255 грн. кожний.    

        Не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність оскаржуваного рішення  і інші доводи апеляційної скарги.      

        Рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів не вбачає .  

        Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів  

                                        у х в а л и л а :                                                                                                              

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

        Рішення  Полонського районного суду від 07 червня 2010 року залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

                               Головуючий (підпис)

                                           Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                         Ю.Д. Варвус

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація