№22- ц-27451 /10р.                                                                   Головуючий 1 інстанції –

Категорія: трудові                                                                       Журавель В.А.    

                                                                                                     Доповідач –Гальянова І.Г.

                                                                       УХВАЛА

                                                            ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

     15 вересня 2010  року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                           Головуючого-судді:       Міненкової Н. О.

                            суддів:                            Гальянової І.Г.

                                                                    Ларенка В.І.

                           при секретарі:                Григоренко К.Ю.

        Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення грошових сум,-

                                                              ВСТАНОВИЛА :

         16 квітня 2010 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну допомогу в розмірі 10 посадових окладів, передбачених ст. 37 Закону України « Про державну службу», зобов»язати відповідача відшкодувати йому грошову кошти за час затримки повного розрахунку, відповідно до вимог ст. 117 ЦПК України, та стягнути моральну шкоду,розмір якої визначає у 1000грн.

      Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11 січня 2010 року його було звільнено з Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області у зв»язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та виходом на пенсію. На час звільнення його трудовий стаж складав 34 роки 4 місяці та 16 днів . В порушення вимог ст. 116 КЗпП України з ним не був відповідачем проведений повний розрахунок, а саме не виплачена грошова допомога , передбачена ст. 37 Закону України «Про державну службу». Відповідач безпідставно, без посилання на будь-яку законодавчу базу , відмовляється виплачувати йому вказану допомогу, мотивує таку відмову тим.що він не виявив бажання оформити пенсію державного службовця. Вважає,що такі вимоги відповідача є порушенням ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

        В судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримав вказані позовні вимоги, а також пояснив, що з 2003 року по теперішній час він перебуває на обліку Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області як військовий пенсіонер. При виході на пенсію у 2003 році він отримав вихідну допомогу, але на теперішній час, як державний службовець він також має право на отримання вказаної вище грошової допомоги. Крім того зазначив, що відмова відповідача від виплати грошової допомоги спричиняє йому моральні страждання, у зв»язку з відмовою відповідача, він вимушений звертнутись до суду за захистом свої прав, внаслідок чого в нього погіршився стан здоров»я, що потребує додаткового лікування.

        Відповідач, в особі свого представника в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги позивача не визнав,посилаючись на те, що вказана грошова допомога може бути виплачена у разі звільнення з посади державного службовця з призначенням пенсії державного службовця. Однак позивачем пенсія державного службовця не оформлялась у зв»язку з тим,що він раніше проходив службу в органах внутрішніх справ та з грудня 2003 року вийшов на пенсію як військовий пенсіонер.

         Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 липня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

         Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач зазначає, що суд в порушення вимог ст. 37 «Закону України про державну службу» ст.6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби», суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що підставою для виплати йому грошової допомоги у вигляді 10 посадових окладів, є обов»язковий вихід на пенсію державного службовця, що позбавляє конституційного права вибору особою тієї державної пенсії, на яку він має право на призначення. Він скористався таким правом та обрав пенсію військовослужбовця.

        Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 2003 року по теперішній час перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» по лінії Державного департаменту з питань виконання покарань та при його звільненні з  Державного департаменту 22 грудня 2009 року у зв»язку з досягненням ним як державним службовцем граничного віку проходження державної служби, а тому у відповідності до вимог ст. 37 Закону України, він не має права на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

         Вказаний висновок суду відповідає вимогам закону на наявним у справі доказам. Яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

         Так судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що позивач на час звільнення з державної служби  вже отримував пенсію  відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» по лінії Державного департаменту з питань виконання покарань.

        Згідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

        Позивач скористався свої правом вибору та отримує зазначену пенсію, а тому не має право на отримання передбаченої  ст. 37 Закону України «Про державну службу» грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів, яка відповідно до вимог вказаної норми права виплачується при виході на пенсію державного службовця.

          За таких обставин, суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.

         Доводи, викладені ОСОБА_3 в апеляційній скарзі  висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

          З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції  без змін.

        Керуючись ст.ст. 303,304, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія,-

                                                                  УХВАЛИЛА :

        Апеляційну скаргу ОСОБА_3, відхилити.

        Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21 липня 2010 року, залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

        Головуючий, суддя :

        Судді :