РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2004 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого Кукліної Н.О.
суддів Шевченко Н.Ф., Пономаренко Ю.А.
при секретарі Назаренко О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «С-Інвест» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «С-Інвест» про стягнення неустойки,
В С Т А Н О В И Л А :
05 лютого 2010 року позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «С-Інвест» про стягнення неустойки (пені) за невиконання зобов'язань за договором.
Свої вимоги мотивували тим, що відповідач порушив умови договору інвестування у нерухомість № 71 та № 72 від 05 січня 2006 року, а саме: не передав в строк у власність об'єкт інвестування квартиру та місця для паркування за адресою м.Харків, АДРЕСА_1, хоча за договором мав передати квартиру та місця для паркування не пізніше ніж 30 вересня 2007 року. Вважали,що за прострочення виконання зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 0,1 відсоток від сплаченої суми за кожен день прострочення і просили стягнути на їх користь 183896.20 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 05.01.2006 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «С-Інвест» було укладено договори № 71 та № 72, відповідно яких відповідач зобов’язався здійснити будівництво житлового будинку і після здачі його в експлуатацію передати у власність квартиру та місця для паркування, а позивач взяв на себе обов’язок оплатити будівництво на умовах передбачених договором. Свої зобов’язання ОСОБА_1 виконав повністю в строк.
В уточнених позовних вимогах у якості співпозивача залучено ОСОБА_2, до якого перейшли права і обов’язки за вищевказаними договорами на підставі договорів від 09.05.2009 року.
Заперечуючи позов представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «С-Інвест» суду пояснив, що вимоги позивача про стягнення пені є незаконними, так як умови договору ними не порушувались.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «С-Інвест» на користь ОСОБА_2 183896.20 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач у поданій апеляційній скарзі вказує, що рішення суду є незаконним, судом неправильно визначено природу правовідносин між сторонами та неправильно застосовано норми матеріального права. Просить рішення змінити, відмовивши у задоволенні позову про стягнення пені в повному обсязі.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Задовольнивши позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що відповідач порушив умови договору інвестування, а тому позивач вправі вимагати від виконавця виплати пені в розмірі 0,1 відсоток від сплаченої суми за кожен день прострочення введення будинку в експлуатацію та передачі замовнику квартиру.
Зазначений висновок ґрунтується на вимогах закону, досліджених у судовому засіданні доказах яким дана належна правова оцінка і є правильним.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 05.01.2006 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «С-Інвест» було укладено Договори № 71 та № 72, відповідно яких відповідач зобов’язався здійснити будівництво житлового будинку і після здачі його в експлуатацію передати у власність квартиру та місця для паркування, а позивач взяв на себе обов’язок оплатити будівництво на умовах передбачених договором.
Відповідно до п. 1.6 та п.2.2 Договору Забудовник зобов'язався своїми силами і засобами збудувати, ввести в експлуатацію та передати Замовнику квартиру орієнтовно загальною площею 136,59 кв.м по АДРЕСА_1 у м.Харкові та паркувальних місць у строк до 30 вересня 2007 року.
Замовник зобов'язався сплатити Забудовнику грошові кошти за об'єкт інвестування. Свої зобов?язання ОСОБА_1 виконав повністю в строк.
Проте судом встановлено і не заперечується відповідачем, що строк здачі будинку в експлуатацію ним був порушений, замість здачі - до 30 вересня 2007 року, будинок був зданий в експлуатацію 20 серпня 2008 року.
Аналізуючи умови даних Договорів, колегія суддів приходить до висновку, що між Забудовником та Замовником було укладено інвестиційні договори, а тому спірні правовідносини регулюються ЦК України, Законом "Про інвестиційну діяльність».
Посилання в апеляційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними.
Позивач ОСОБА_1 посилався на те, що теперішнього часу в будинку, який юридично зданий в експлуатацію, через недоробки фактично проживати неможливо. Вказану обставину представник відповідача не спростував.
Умовами Договору Забудовнику не надано право без погодження Замовника переносити строк закінчення будівництва. Забудовник мав закінчити будівництво не пізніше 30 вересня 2007 року, проте у порушення взятих на себе зобов’язань здав його в експлуатацію лише 20.08.2009 року.
Представник відповідача не заперечував факт, що про затримку здачі будинку в експлуатацію він письмово ОСОБА_1 не повідомляв. Доводи представника Забудовника про наявність об’єктивних причин у затримці здачі будинку в експлуатацію були детальним предметом дослідження судом першої інстанції та їм дана належна правова оцінка.
Посилання відповідача на те, що вони не порушили строк виконання зобов'язання, так як п.2.2.3 Договорів було передбачено строк передачі квартири та паркувальних місць позивачу, і ці строки вони не порушили, є надуманими, так як строк закінчення будівництва - це строк виконання Договорів, до спливу якого Забудовник мав здати об'єкт в експлуатацію, що передбачено п.2.2.2 Договорів.
Оскільки пунктом 5.2 Договорів передбачена відповідальність Забудовника за порушення строків передачі квартири і парковочних місць, указаних в п.2.2 Договорів, яким визначені як строк передачі квартири і парковочних місць, так і строк здачі в експлуатацію, доводи відповідача про те, що строк передачі квартири і парковочних місць не порушений не відповідає дійсності з огляду на те, що без закінчення будівництва в установлений до 30 березня 2007 року строк неможливо передати квартиру Замовнику, в будинку не прийнятому в експлуатацію. Тобто будівництво будинку, здача його в експлуатацію та передача квартири Замовнику це дії взаємопов’язані та є невід’ємні одна від одної.
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з вини Забудовника строк виконання договору порушено на 212 днів з 30 вересня 2007 року по 01.09.2009 року в межах річного строку, що відповідно до п.5.2 Договору тягне за собою відповідальність у вигляді стягнення пені у розмірі 0,1 відсоток від сплаченої суми за кожен день прострочення.
Визначаючи розмір пені суд виходив з того, що вартість квартири, яку сплатив ОСОБА_1 становить 723 206,12 грн. Проте в засіданні апеляційної інстанції сторони надали докази того, що вартість квартири перераховувалась, а тому остаточна її ціна становила 684 727,95 грн., яку сплатив позивач. Вказана обставина сторонами визнана. Тому розмір пені підлягає зміні: (684 727,95 + 151 954,50=836 682,45) - 177 376,67 грн., що становить розмір пені за вказаний період, який підлягає стягненню з відповідача.
Стягуючи пеню на користь ОСОБА_2 суд обґрунтовано виходив з того, що відповідно до договорів купівлі-продажу прав на долю в будівництві житлового будинку від 04.05.2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, до останнього перейшли права та обов’язки первісного кредитора по інвестиційним договорам №71 та №72 від 05.01.2006 року (а.с.55-56) Вказана обставина визнається відповідачем, що підтверджується посиланням директора ТОВ «С-Інвест» в тексті апеляційної скарги (а.с.114).
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції, їм дана належна правова оцінка, а тому висновки суду вони не спростовують.
Підстав для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 325 ЦПК України колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «С-Інвест» задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2010 року в частині визначення суми стягнення пені змінити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «С-Інвест» на користь ОСОБА_2 пеню в сумі 177 376,67 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді