Справа № 2-1717/10

      Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Щеняєвої І.Б.,

при секретарі –  Коваленко Н.В.,

за участю: позивача –  ОСОБА_1,

          відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8; ОСОБА_3, в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_9 та ОСОБА_10, третя особа: Криворізьке міське Управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради, про визнання  втративши ми право користування житловим приміщенням, суд,  -  

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання  втративши ми право користування житловим приміщенням, з якого вбачається, що в 1999 році позивачка вселилась у АДРЕСА_1. 01.03.2004 року, не вселяючись у вищезазначену квартиру, зареєструвались  відповідачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5, неповнолітні: ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Дещо згодом в квартиру був зареєстрований ОСОБА_8. 03.12.2005 року вищезазначені відповідачі купили квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, куди і вселились.

13.01.2000 року в квартиру також було зареєстровано ОСОБА_3, яка фактично там ніколи не мешкала. Згодом в квартиру біли зареєстровані її діти: ОСОБА_9 та ОСОБА_10. ОСОБА_3 вийшла заміж і з цього часу разом з дітьми мешкає за адресою: м. Кривий ріг, АДРЕСА_3.  

Відповідачі в квартирі не з’являються, комунальні платежі не сплачують,  у зв'язку з чим позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викидані в позовній заяві.

    Відповідачка ОСОБА_2, у судовому засіданні визнала позовні вимоги в повному обсязі, пояснила, що вони мешкають  за адресою: АДРЕСА_1 разом з дітьми. Вона намагалась знятись з реєстрації з квартири позивачки, проте їй відмовили, оскільки прописані неповнолітні.

    Відповідачка ОСОБА_3, у судовому засіданні визнала позовні вимоги в повному обсязі, пояснила, що вона вийшла заміж та переїхала до чоловіка, де мешкає в даний час з дітьми.

Представник третьої особи  у судовому засіданні визнала позовні вимоги частково, в частині визнання втративши ми право користування житловим приміщенням повнолітніх осіб. Не визнала в частині визнання втративши ми право користування житловим приміщенням неповнолітніх, оскільки вони втратять своє право на приватизацію.

У судовому засіданні вислухав пояснення сторін, дослідив обставини справи, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами Житлового кодексу України та Цивільного кодексу України.

На підставі  ордеру на житлове приміщення № 10221 від 15.10.1999 року виданого Виконавчим комітетом Бюро по обміну Ради народних депутатів, ОСОБА_1 надано право на заняття житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.22).

Факт реєстрації та не проживання ОСОБА_4, ОСОБА_5, неповнолітніх: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8; ОСОБА_3, неповнолітніх: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2, підтверджується актом  від 1213.01.2010 року та довідками Криворізької об’єднаної міської довідково-інформаційної служби  (а.с.9,20,21).

Суд, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу, повно і всебічно з’ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дійшов висновку про часткове задоволення позову за наступних підстав.

    Відповідачі в квартирі не мешкають, проте залишаються там зареєстрованим, у зв’язку з чим позивач змушений оплачувати за них комунальні послуги.

Відповідачі не заперечували проти задоволення позовних вимог, окрім того, у судовому засіданні пояснили, що фактично мають житлові приміщення де на сьогоднішній день мешкають і куди можуть бути зареєстровані разом з неповнолітніми, у зв’язку з чим суд вважає за можливе визнати їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, оскільки таке рішення не суперечить інтересам  відповідачів та неповнолітніх дітей.

        Відповідно до ст.7  ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням.    

    Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовної вимоги в частині зобов’язання зняти відповідачів з реєстрації, на підставі  ст.ст.15,16 ЦК України та ст. 15 ЦПК України, оскільки Криворізьке міське Управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, являється третьою особою по справі і до них не можуть бути пред’явлені позовні вимоги, так як відсутні обставини порушення, невизнання або оспорювання цивільного права позивача.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати суд покладає на відповідачів.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст.15, 16, 317, 319, 321, 383, 386, 391 ЦК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст.15, 88, 212-214 ЦПК України, суд,  –

в и р і ш и в:

    Позовну заяву ОСОБА_1  -  задовольнити частково.

    Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та їх дітей:  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та її дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8,  такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме: АДРЕСА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Стягнути солідарно з   ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  державне мито в розмірі 08,50 грн. та витрати на ІТЗ в розмір 37 грн.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя                                 І.Б.Щеняєва