Справа № 2-768/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого        Денисової Т.С.

з участю секретаря           Тимківа Б.В.

позивача                     ОСОБА_1

відповідача                  ОСОБА_2                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\6 частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною 23 років. Вказала, що з настанням повноліття стягнення аліментів з відповідача за рішенням Борщівського райсуду від 26 липня 2005 року припинено. Однак син з 1 вересня 2010 року продовжує навчання на контрактній основі, стипендії не отримує. Вона працює, однак має на утриманні ще дочку. Відповідач також працює і може сплачувати аліменти.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала і пояснила, що їх спільний з відповідачем син ОСОБА_3, який є повнолітнім, з 1 вересня 2010 року навчається на першому курсі, денної форми навчання комерційного відділення Технічного коледжу Тернопільського державного технічного університету. До виповнення сину повноліття відповідач сплачував аліменти в розмірі 1\6 частини свого заробітку. На даний час потреби сина не зменшилися. Вона змушена оплачувати навчання сина, проживання в гуртожитку, забезпечує щоденні потреби сина в харчуванні в їдальні, в купівлі продуктів, придбані ручок, зошитів, книжок. Щотижня готує і передає сумку з продуктами. Окрім цього, має на утриманні 9-тирічну дочку. Виплаченого заробітку у сумі 1200 грн. їй не вистачає. Окрім цього, хлопцеві потрібно придбати одяг та взуття.  

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що син є повнолітнім і може працювати, а навчатися міг би і заочно. Він працює, отримує заробіток, однак витрати його є значно більшими за отриманий дохід. З заробітку він сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, виплачує кредит, отриманий на придбання автомобіля, який йому потрібний як засіб пересування. Окрім цього він часто хворіє, на лікування витрачає чималі кошти. А також у нього є сім»я, яку він повинен забезпечувати та робота, на виконання обов»язків якої він також витрачає кошти. Позивач отримує заробіток, на дочку, яка є у неї на утриманні, теж може стягувати аліменти з батька дитини. Позивачу відомо про наявність спору між ними щодо походження дитини. Себе батьком дитини не визнає.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, надані сторонами у повному обсязі, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Сторони розірвали шлюб, укладений 17 квітня 1988 року та зареєстрований відділом ЗАГС виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, актовий запис 631, про що свідчить актовий запис Борщівського відділу реєстрації актів громадянського стану № 127 від 11 листопада 1993 року (копія свідоцтв про одруження серії НОМЕР_1 та про розірвання шлюбу НОМЕР_2).

Від спільного проживання мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження НОМЕР_3), який перебуває на утриманні позивача (акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 26 серпня 2010 року № 114).

З довідки № 164 від 01 вересня 2010 року вбачається, що ОСОБА_4 є студентом групи ОКС-207п денної форми навчання відділення комерційного навчання Технічного коледжу Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя І-ІІ рівня акредитації.

Згідно умов договору про навчання, укладеного 06 серпня 2010 року між ОСОБА_1 та Технічним коледжем в особі директора, загальна вартість освітньої послуги становить 15600 грн.

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 26 серпня 2010 року № 114 встановлено, що сім»я позивача, а саме, ОСОБА_1 та двоє її дітей, син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають в приватизованій квартирі, в господарстві утримує птицю, користується земельною ділянкою розміром 0,10 га.

Позивач ОСОБА_1 працює на посаді фармацевта в Борщівській обласній комунальній аптеці № 11 і її середній заробіток за останні шість місяців складає 1668,39 грн.

Згідно ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв”язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов”язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідач ОСОБА_2, як батько, не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

З довідки, виданої Турильченською сільською радою від 08 жовтня 2010 року, вбачається, що відповідач займає посаду сільського голови і регулярно отримує заробітну плату, середній розмір якої за останні шість місяців складає 2867,14 грн.

За рішенням Борщівського районного суду від 25 червня 2005 року відповідач сплачує на утримання дочки ОСОБА_5 в користь ОСОБА_7 та на утримання сина ОСОБА_8 в користь ОСОБА_9 аліменти в розмірі 1\6 частки всіх видів заробітку (доходу) кожному з дітей щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Позивач хворіє, згідно довідки, виданої поліклінічним відділом Борщівською ЦРКЛ 11 жовтня 2010 року, знаходиться під наглядом лікувального закладу з діагнозом: ХОЗЛ ІІ ст. фаза нз ремісії. ДН-ІІ ст., супутнє захворювання: хронічний гастродуоденіт.  

Отже, як встановлено в судовому засіданні, повнолітній син сторін ОСОБА_4 продовжує навчатися в вищому навчальному закладі і в зв»язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Батько дитини, відповідач по справі, є матеріально забезпеченим, має постійне місце роботи, а тому здатний утримувати сина.

Враховуючи, що відповідач має регулярний заробіток, суд вважає, що розмір аліментів слід визначити у частці від його заробітку (доходу).

Обов»язок батьків утримувати дочку – це індивідуальний обов»язок кожного з них, а не єдиний солідарний обов»язок.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний стан як дитини, так і відповідача, можливість утримання другим з батьків – матері – позивача у справі, враховує, що у відповідач сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, стан здоров»я відповідача, а тому вважає, що аліменти повнолітньому сину сторін ОСОБА_4 слід визначити у розмірі 1\8 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно до виповнення сином 23 років на період навчання в Технічному коледжі Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя.

На підставі ст.ст.180,182,198-201 СК України та, керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки АДРЕСА_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\8 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 вересня 2010 року і до досягнення дитиною двадцяти трьох років на період навчання в Технічному коледжі Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51 грн. в дохід держави та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Позивачку ОСОБА_1 від сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи звільнити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                       Денисова Т.С.