Справа  №  1-435/2010

      В И Р О К

              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                               06 жовтня 2010 року

Луцький  міськрайонний суд Волинської  області під головуванням

судді                         Квятковського М.С.

за участю секретаря                 Куденчук О.М.

прокурора                     Новосада Ю.О.

захисника                     ОСОБА_1

представника потерпілого адвоката       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, тимчасово непрацюючого у зв'язку з відпусткою по догляду за дитиною, раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених   ст.ст. 191 ч.2, 362 ч.3  КК України –

                    В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_3, являючись службовою особою і працюючи на  посаді керівника Центру персонального обслуговування індивідуальних клієнтів № 2 м. Луцька (далі – ЦПОІК № 2) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі – КБ "ПриватБанк"), за яким закріплено код "DN7L", (м.Луцьк, вул. Рівненська, 76-К) на підставі Наказу КБ "ПриватБанк" від 03.07.2007 року № 2721, тобто посаді, пов’язаній з виконанням адміністративно-господарських функцій, маючи право доступу до комп'ютерної інформації про баланс рахунків клієнтів КБ "ПриватБанк" та їх банківського обслуговування, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, шляхом несанкціонованої зміни інформації про баланс рахунків кредитних карток потерпілого у справі ОСОБА_5 у КБ "ПриватБанк" №№ "НОМЕР_1" і "НОМЕР_2", яка оброблюється в комп’ютерній мережі зазначеної банківської установи, 23 жовтня 2008 року заволодів чужим майном, а саме: грошовими коштами, які знаходилися на рахунках ОСОБА_5 у розмірі 2883 доларів 99 центів США, що відповідно до курсу НБУ становить 14679 грн. 51 коп., при наступних обставинах.  

Так, 23.10.2008 року, підсудний ОСОБА_3, перебуваючи на своєму робочому місці в ЦПОІК № 2, надав менеджерам зазначеного відділення банку ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які не були обізнані з його злочинними намірами, аркуш паперу з номерами зазначених вище рахунків ОСОБА_5 та інших клієнтів банку, і дав останнім усну вказівку підготувати електронні платіжні доручення на перерахування з карткових рахунків ОСОБА_5 вказаних на пред’явленому аркуші сум коштів на рахунки клієнтів КБ "ПриватБанк" ОСОБА_3, ОСОБА_8  і ОСОБА_9

При цьому, ОСОБА_3, з метою приховування свого злочинного наміру на заволодіння грошовими коштами,  які знаходились на рахунку ОСОБА_5, увів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в оману, запевнивши їх, що ці операції проводяться з відома клієнта банку ОСОБА_5 і за його дорученням.

На виконання усної вказівки ОСОБА_3, ОСОБА_7 увійшла до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" з використанням закріпленого за нею логіну "DN100386SJJ" та паролю через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на її службовому ноутбуці, і створила електронні платіжні доручення на перерахування з рахунків ОСОБА_5 вказаних ОСОБА_3 сум грошових коштів на рахунки названих вище клієнтів КБ "ПриватБанк".

В подальшому, 23.10.2008 року, о 13 год. 31 хв., ОСОБА_3, перебуваючи на своєму робочому місці в ЦПОІК № 2, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, які знаходились на рахунку ОСОБА_5, увійшов до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на його службовому ноутбуці марки "Samsung NP-R40 plus", серійний номер "380Х93СР500114R",  з використанням закріпленого за ним логіну "НОМЕР_3" та паролю, і самовільно перерахував з рахунку ОСОБА_5 № "НОМЕР_2" на свій рахунок в КБ "ПриватБанк" № "НОМЕР_4" 1352 долари 62 центи США, які в подальшому використав на власний розсуд.

Він же, 23.10.2008 року, о 13 год. 43 хв., продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами, які знаходились на рахунку ОСОБА_5, увійшовши до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на його службовому ноутбуці марки "Samsung NP-R40 plus", серійний номер "380Х93СР500114R", з використанням закріпленого за ним логіну "НОМЕР_3" і паролю, самовільно перерахував з рахунку ОСОБА_5 № "НОМЕР_2" 622 долари 37 центів США на рахунок № "НОМЕР_5", відкритий в КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_8, з яким ОСОБА_3 перебував у дружніх відносинах і який не був обізнаний із злочинними намірами останнього. В подальшому, вказані кошти ОСОБА_3 використав на власний розсуд.

Він же, 23.10.2008 року, о 13 год. 55 хв., продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, увійшовши до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на його службовому ноутбуці марки "Samsung NP-R40 plus", серійний номер "380Х93СР500114R", з використанням закріпленого за ним логіну "НОМЕР_3" і паролю, самовільно перерахував з рахунку ОСОБА_5 № "НОМЕР_1" 909 доларів США на рахунок № "НОМЕР_6", відкритий в КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_9, яка приходиться ОСОБА_3 тещею і яка не була обізнана з його злочинними намірами. В подальшому, вказані кошти ОСОБА_3 використав на власний розсуд.

Крім того, підсудний ОСОБА_3 23.10.2008 року, о 13 год. 31 хв., перебуваючи на своєму робочому місці в ЦПОІК № 2, маючи право доступу до комп'ютерної інформації про баланс рахунків клієнтів КБ "ПриватБанк" та їх банківського обслуговування, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, увійшов до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на його службовому ноутбуці марки "Samsung NP-R40 plus", серійний номер "380Х93СР500114R", з використанням закріпленого за ним логіну "НОМЕР_3" та паролю, і несанкціоновано змінив інформацію про баланс рахунку ОСОБА_5 № "НОМЕР_2", перерахувавши з цього рахунку на свій рахунок в КБ "ПриватБанк" № "НОМЕР_4" 1352 долари 62 центи  США.

Того ж дня, о 13 год. 43 хв., ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, увійшовши до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на його службовому ноутбуці марки "Samsung NP-R40 plus", серійний номер "380Х93СР500114R", з використанням закріпленого за ним логіну "НОМЕР_3" і паролю, несанкціоновано змінив інформацію про баланс рахунку ОСОБА_5 № "НОМЕР_2", перерахувавши з нього 622 долари  37 центів США на рахунок ОСОБА_8 № "НОМЕР_5", який не був обізнаний з його злочинними намірами.

Того ж дня, о 13 год. 55 хв., ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, увійшовши до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на його службовому ноутбуці марки "Samsung NP-R40 plus", серійний номер "380Х93СР500114R", з використанням закріпленого за ним логіну "НОМЕР_3" і паролю, несанкціоновано змінив інформацію про баланс рахунку ОСОБА_5 № "НОМЕР_1", перерахувавши з нього 909 доларів США на рахунок ОСОБА_9 № "НОМЕР_6", яка не була обізнана з його злочинними намірами.

Він же, 08.01.2009 року, о 13 год. 43 хв., з метою повернення ОСОБА_5 частини коштів, якими він заволодів 23.10.2008 року, маючи право доступу до комп'ютерної інформації про баланс рахунків клієнтів КБ "ПриватБанк" та їх банківського обслуговування, увійшов до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на його службовому ноутбуці марки "Samsung NP-R40 plus", серійний номер "380Х93СР500114R", з використанням закріпленого за ним логіну "НОМЕР_3" та паролю, і повторно,  несанкціоновано змінив інформацію про баланс рахунку ОСОБА_5 № "НОМЕР_1", перерахувавши на нього 100 доларів США з рахунку ОСОБА_9 № "НОМЕР_6",  яка не була обізнана з його злочинними намірами.

Того ж дня, о 13 год. 47 хв., ОСОБА_3, увійшовши до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на його службовому ноутбуці марки "Samsung NP-R40 plus", серійний номер "380Х93СР500114R", з використанням закріпленого за ним логіну "НОМЕР_3" і паролю, з метою повернення ОСОБА_5 частини коштів, якими він заволодів 23.10.2008 року, несанкціоновано змінив інформацію про баланс рахунку ОСОБА_5 № "НОМЕР_1", перерахувавши на нього ще 100 доларів США з рахунку ОСОБА_9 № "НОМЕР_6", яка не була обізнана з його злочинними намірами.

Він же, 12.01.2009 року, об 11 год. 46 хв., маючи право доступу до комп'ютерної інформації про баланс рахунків клієнтів КБ "ПриватБанк" та їх банківського обслуговування, увійшов до комп'ютерної мережі КБ "ПриватБанк" через програмний комплекс "Приват-48", інстальований на його службовому ноутбуці марки "Samsung NP-R40 plus", серійний номер "380Х93СР500114R", з використанням закріпленого за ним логіну "НОМЕР_3" та паролю, і з невстановлених слідством мотивів, повторно, несанкціоновано змінив інформацію про баланс рахунків клієнта ОСОБА_5 №№ "НОМЕР_1" і "НОМЕР_2", перерахувавши з першого рахунку на другий 100 доларів 50 центів США.

Встановлено, що вказані вище безготівкові транзакції по рахунках ОСОБА_5 №№ "НОМЕР_2" і "НОМЕР_1" проводились ОСОБА_3 без відома і дозволу клієнта ОСОБА_5 і з порушенням вимог Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, пунктом 1.7 якої передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків, а пунктами 2.4-2.7 і 2.24 визначено обов’язок працівника банку виписати не менше ніж два примірники розрахункового документа про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача і надати їх на підпис клієнту, після чого один примірник залишити в банку, а інший передати платнику.  

Примірники відповідних платіжних доручень ОСОБА_3 не виготовлялись, на підпис клієнту ОСОБА_5 не пред'являлись і на зберігання в КБ "ПриватБанк" не передавались.    

    Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованих йому злочинів, підсудний ОСОБА_3 свою винуватість визнав частково.

    Дав показання про те, що дійсно 23.10.2008 року кошти за його вказівкою працівниками банку перераховувались у вказані в обвинуваченні години із рахунків по  кредитних картках ОСОБА_5: на його рахунок в сумі 1352 долари 62 центи США; на рахунок ОСОБА_8 в сумі 623 долари 27 центів США; на рахунок ОСОБА_9 в сумі 909 доларів США, у зв’язку з чим,  у комп’ютерній мережі КБ «Приватбанк» через програмний комплекс «Приват-48» була змінена інформація про баланси рахунків ОСОБА_5 на вказані суми.

    08.01.2009 року, з метою, щоб ОСОБА_5 не нараховувались відсотки, він перерахував на рахунок останнього «№НОМЕР_1»: із рахунку ОСОБА_9 о 13 год. 43 хв. і 13 год. 47 хв. по 100 доларів США, а 12.01.2009 року перерахував із одного рахунку ОСОБА_5 «№НОМЕР_1» на інший «№НОМЕР_2» ще 100 доларів 50 центів США, таким чином, змінивши інформацію про баланс рахунків потерпілого. Не заперечує, що такі перерахування здійснювались без письмової заяви ОСОБА_5

    Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав частково, його винуватість у вчиненні даних злочинів повністю стверджуються зібраними та дослідженими по справі доказами.

Так потерпілий ОСОБА_5 дав суду показання про те, що він не звертався з проханням до ОСОБА_3 та інших працівників банку про перераховування безготівкових коштів з його рахунків № "НОМЕР_1" і № "НОМЕР_2" на рахунки ОСОБА_3, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з рахунку ОСОБА_9 на його рахунок, і з одного свого рахунку на інший свій рахунок, а також нікому не давав на це дозвіл. Обставини проведення цих операцій йому не відомі. Жодних документів з цього приводу не підписував, при проведенні даних операцій присутній не був.  

    Такі показання потерпілого, які він давав на досудовому слідстві,  підтверджував і під час очної ставки із ОСОБА_3 /Т.1 а.с. 291 – 298/,  суд приймає до уваги, оскільки вони є послідовними, підтверджуються іншими дослідженими по справі доказами, в той же час показання ОСОБА_3 на досудовому слідстві і в суді  є протиречивими, а тому суд не може їх прийняти до уваги.  

    Зокрема, 27.02.2009 року ОСОБА_3 в ході досудового слідства давав показання про те, що перерахування коштів 23.10.2008 року  і 12.01.2009 року дійсно проводились менеджерами ЦПОІК №2  на вимогу ОСОБА_5, який  при цьому був присутній особисто.

/Т.1 а.с. 271 – 276/.

    Будучи додатково допитаним ОСОБА_3 15.06.2009 року підтвердив такі  свої показання, однак пояснив, що вже не пригадує обставин перерахування коштів.

/Т.1  а.с. 283 – 286/.

    Під час очної ставки  01.12.2009  року підсудний ОСОБА_3 стверджував, що його теща ОСОБА_9 перерахувала ОСОБА_5 200 доларів США на його прохання, оскільки потерпілий вимагав  у нього 2 000 або 2 500 доларів США.

/Т.1 а.с. 292 – 298/.

    З показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 – менеджерів відділення банку, вбачається, що 23.10.2008 року потерпілий ОСОБА_5 був присутній у відділенні лише вранці, а отже в обідню пору не міг давати вказівки та підписувати документи щодо перерахування коштів з його рахунків, хоч такі перерахування дійсно мали місце за вказівкою ОСОБА_3

    Свідок  ОСОБА_9 дала показання, що гроші перераховувались на її рахунок і в подальшому знімались з  її рахунку на прохання ОСОБА_3 Про обставини перерахування коштів останній нічого їй не повідомляв.

    З показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_3 в телефонному режимі повідомив, що на його рахунок банк помилково перерахував кошти і що він, ОСОБА_3, зніме ці кошти та перерахує їх за належністю, що в подальшому було і зроблено, про що дізнався із перевірки балансу по його картковому рахунку.

    Як показали в суді свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у банк звертався із скаргою ОСОБА_5 про те, що без його згоди і дозволу працівник банку ОСОБА_3  із належних потерпілому кредитних карток  перерахував гроші. Крім того,  вказані свідки, а також свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ствердили, що знаючи пароль та логін такі операції може здійснити одна особа. Свідок ОСОБА_14 зазначив, що під час проведення перевірки по даному факту, доручення ОСОБА_5 на перерахування грошей виявлено не було. Дані обставини підтвердили в суді свідки  ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які пояснили, що всі документи, які залишились у відділенні, де працював ОСОБА_3, були збережені.

    З протоколу огляду гаража № 17 автогосподарства Волинського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" від 05.03.2010 року, вбачається, що в приміщенні гаража, куди  в січні 2009 року було перевезене все майно і предмети, які знаходились у ЦПОІК № 2 ПАТ КБ "ПриватБанк" (м.Луцьк, вул.Рівненська, 76-К), відсутні будь-які документи у паперовому друкованому вигляді, будь-які папки скорозшивачі-реєстратори і прозорі поліетиленові канцелярські файли з такими банківськими документами. В результаті огляду будь-яких паперових банківських документів з підписами ОСОБА_5 не виявлено. Дана обставина підтверджується і відповідним листом ПАТ КБ «Приватбанк».  З повідомлення цього ж банку вбачається, що ОСОБА_3, як керівник ЦПОІК №2 м. Луцька був наділений правом доступу і допуску до бази даних клієнтів ПАТ КБ «Приватбанк» та їхніх рахунків через програмні комплекси банку, зокрема «Приват – 48» і «Промінь» в силу трудових відносин з банком і займаної ним посади.

/Т.2 а.с. 167/;

/Т.4 а.с. 135 – 138; 156- 157; 199 - 200/;

/Т.5 а.с. 65 – 68/.

    Як вбачається із заяв, під час досудового слідства ОСОБА_5 звертався в банк, а згодом і в органи внутрішніх справ про несанкціоноване перерахування керівником ЦПОІК №2 ОСОБА_3 коштів з його рахунку, що в послідуючому було  підтверджено: висновком службового розслідування ПАТ КБ «Приватбанк»;  протоколами огляду ноутбука марки «Самсунг» ОСОБА_3, який був закріплений за останнім; компакт-диском із вмістом електронних платіжних доручень на перерахування безготівкових коштів 23.10.2008 року з рахунків ОСОБА_5 і 08.01.2009 року на рахунок ОСОБА_5; документами, на підставі яких проводились перерахування, у яких підписи ОСОБА_5 відсутні; кредитними справами клієнтів ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, відповідно до яких, кредитні картки за вказаними вище номерами дійсно оформлялися на цих  осіб; роздруківками руху коштів по картках, якими стверджуються факти переказів коштів з використанням програмного комплексу «Приват – 48» комп’ютерної мережі  ПАТ КБ «Приватбанк».

/Т.1 а.с. 33 – 42/;

/Т.2 а.с. 5-7; 155-157; 69–74; 83–88; 112–121; 200–217; 218–240; 251– 263/;

/Т.4 а. с 7 – 65; 182 – 188/;

/Т.5 а.с. 1 – 2/.

    З аудіозапису розмови  між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зафіксованого на мобільний телефон останнього, який був оглянутий як речовий доказ у справі, роздруківок телефонних з’єднань між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 вбачається, що перебуваючи на території Республіки Польща ОСОБА_5 виявив нестачу коштів на його картках, підсудний пропонував потерпілому написати заяву, в якій відмовитись від претензій щодо перерахування безготівкових коштів з його рахунку, та 23.10.2008 року і 12.01.2009 рок ОСОБА_5 не знаходився у м. Луцьку в районі вулиці Рівненської   в період часу, коли з його карткових рахунків перераховувались гроші, в той же час ОСОБА_3 перебував за місцем роботи в приміщенні ЦПОІК №2 ПАТ КБ «Приватбанк», в районі вул. Рівненської, в приміщенні якого і проводились зазначені транзакції.

/Т.2 а.с. 183 – 192; Т.5 а.с. 5 – 35/.

    На підставі наведених доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні 23 жовтня 2008 року чужим майном, а саме: грошовими коштами, які знаходились на рахунках ОСОБА_5 у розмірі 14679 грн. 51 коп., шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 191 ч.2 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у несанкціонованій зміні інформації про баланс рахунків ОСОБА_5 типу "GoldCard" КБ "ПриватБанк" №№ "НОМЕР_1" і "НОМЕР_2", яка оброблюється в комп’ютерній мережі КБ  "ПриватБанк", вчиненими особою, яка має право доступу до неї, повторно , ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 362 ч.3 КК України.

    Показання підсудного ОСОБА_3, свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 /Т.2 а.с. 105-107/, про те, що між підсудним та потерпілим до вказаних подій мали місце дружні відносини, а вказані обставини стали наслідком суперечок між ними по грошових зобов’язаннях, не мають значення для кваліфікації дій ОСОБА_3, однак приймаються судом при врахуванні характеру і обставин вчинених злочинів, та при призначенні виду і міри покарання.

    Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо підсудного ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до тяжкого та середньої тяжкості, дані про його особу.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3, відсутні.

    До обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_3 суд відносить добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілому, те, що він має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше несудимий, думку представника потерпілого, який просив не карати суворо підсудного.

    Враховуючи наявність зазначених обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винного,  який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину свою у злочинах визнав частково,  позитивно характеризується як особа, приймає участь в благодійному фонді «Країна добра», а також  характер і обставини взаємовідносин між підсудним і  потерпілим, суд вважає, що покарання ОСОБА_3  слід призначити, на підставі ст. 69 КК України,  більш м’яке ніж передбачено законом, за яким він притягується  до кримінальної відповідальності, а саме у виді штрафу, та без застосування додаткового покарання на підставі ч.2 цієї ж статті.

    Оскільки ОСОБА_3 під час вчинення злочинів користувався технічними засобами, які належать ПАТ КБ «Приватбанк», зокрема електронно- обчислювальною машиною (ноутбуком) марки "Samsung NP-R40plus", серійний

номер "380Х93СР500114R", тому технічні засоби не підлягають  конфіскації в дохід держави.

    Відмовляючи у задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, та до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення моральної шкоди, суд враховує, що кошти, хоч і  знаходились на кредитних картках позивача, однак до їх зняття із вказаних карток фактично належали ПАТ КБ «Приватбанк», а тому даний спір має бути вирішений в порядку цивільного провадження між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3

    Оскільки діями ОСОБА_3 було вчинено злочин  відносно ОСОБА_5, позовні вимоги ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення моральної шкоди мають бути вирішені в порядку цивільного провадження.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.  191 ч.2, 362 ч.3  КК України та призначити покарання:

за ст. 191 ч.2  КК України, на підставі ст. 69 КК України, у виді 1 500 /тисячу п’ятсот/ грн. штрафу;

за ст. 362 ч.3  КК України, на підставі ст. 69 КК України, у виді 1 500 /тисячу п’ятсот/ грн. штрафу.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_3   призначити покарання у виді 3 000 /трьох тисяч/ грн. штрафу.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, підсудному ОСОБА_3 залишити  - підписку про невиїзд.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_5  до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди та до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3  в дохід держави судові витрати в сумі 306 грн. 90 коп. /триста шість гривень дев’яносто копійок/.

Речові докази по справі – мобільний телефон марки "Sony-Ericsson T-650i", ІМЕІ "НОМЕР_7", із SIM-карткою оператора зв'язку "Київстар" з номером абонента "+НОМЕР_8"; електронно- обчислювальну машину (ноутбук) марки "Samsung NP-R40plus", серійний номер "380Х93СР500114R" залишити за належністю:  телефон - ОСОБА_5; ноутбук - ПАТ КБ «Приватбанк»; компакт-диск марки "Verbatim CD-R 700MB", с/н "8114_21LD_22394" – залишити в матеріалах справи.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти  діб з моменту його проголошення.

Головуючий