№2-1434\10

                                РІШЕННЯ

                                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2010р.                                               м.Виноградів

    Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі Н.В.казимірській, за участю представника позивача по дорученню В.Я.Штефуца, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» філія Закарпатське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» (далі ЗОУ ВАТ«Державний ощадний банк України») до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,  

                                                                               ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.09.2008р. між позивачем- ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту за №167, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 700.000,00 грн., а відповідач в свою чергу прийняв дані кошти та зобов'язалася належно використати отримані кошти і повернути банку кредит в порядку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі, в тому числі вчасно погашати кредит та відсотки за користування кредитом.                                                      

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що він свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі- видав готівку, проте відповідач, в порушення умов вище вказаного кредитного договору свої зобов'язання не виконав, в результаті чого виникла заборгованість по сплаті кредиту, відсотків. На неодноразове прохання погасити заборгованість по кредиту та відсотках, відповідач не відреагував та не виконав свої зобов'язання по Договору. Зокрема, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 01.09.2010р. становить 863.695,40 грн., з яких: 690.286,30 грн. заборгованість за кредитом та 183.122,80 грн. відсотки за користування кредитними коштами.

Крім цього, в забезпечення виконання відповідачем своїх зобов»язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки 11.09.2008р., відповідно до якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно- житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності на підставі  свідоцтва про право власності на нерухоме майно, реєстраційний номер витягу в реєстрі прав власності №19698038.

У зв"язку з наведеним та відповідно до вимог ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 863.695,40 грн. та суму понесених ним судових  витрат: 120,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення  та 1.700,00 грн.  судового збору.

    Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві та просив суд їх повністю задоволити.  Одночасно представник позивача заперечував проти позовних вимог Кіш по її зустрічному позову та просив відмовити в ньому в повному обсязі, про що подав до суду письмове заперечення за №30-41\1156 від 24.090.2010р., яке приєднується до матеріалів справи.

    Відповідач будучи  належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи у суді, в судове засідання не з»явився та не повідомив суд про причини своєї неявки і не надав суду клопотання про перенесення слухання справи, а відтак суд вважає, що він належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи у суді, що дає суду законні підстави, проти чого не заперечував і представник позивача, розглянути справу в порядку вимог ст.ст.224-226 ЦПК України з винесення заочного рішення.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд приходить до наступного.

    Суд вважає, що між сторонами склались правовідносини, які випливають із договірних зобов»язань.    

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), і вимогами законодавства.

Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові коти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до приписів ст.1048 зазначеного Кодексу.

Аналіз зазначених норм дає суду підстав прийти до висновку, що у разі прострочення позичальником сплатити чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплатити всієї суми позики, яка залишилась несплаченою, тобто вважаються такими,  що настали всі строки платежу по всій позиці в цілому.

Суд встановив, що всупереч цьому, відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Кредитним договором, зокрема, станом на 01.09.2010р. відповідач ОСОБА_2 прострочив графік погашення заборгованості за даний кредитним договором, зокрема, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 01.09.2010р. становить 863.695,40 грн., з яких: 690.286,30 грн. заборгованість за кредитом та 183.122,80 грн. відсотки за користування кредитними коштами.

Як достовірно встановлено з матеріалів справи \а.с.16-18\ 02.09.2008р. між позивачем- ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту за №167, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 700.000,00 грн., а відповідач в свою чергу прийняв дані кошти та зобов'язалася належно використати отримані кошти і повернути банку кредит в порядку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі, в тому числі вчасно погашати кредит та відсотки за користування кредитом. В забезпечення виконання відповідачем своїх зобов»язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки 11.09.2008р., відповідно до якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно- житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності на підставі  свідоцтва про право власності на нерухоме майно, реєстраційний номер витягу в реєстрі прав власності №19698038.

В суді встановлено також, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі-  відповідно до Кредитної заявки від 02.09.2008р. \а.с.6-8\ видав готівку, проте відповідач, в порушення умов вище вказаного кредитного договору свої зобов'язання не виконав, на неодноразове прохання погасити заборгованість по кредиту та відсотках, відповідач не відреагував  а.с.21-23\, у зв»язку з чим виникла заборгованість \а.с.25\: станом на 01.09.2010р. становить 863.695,40 грн.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись  належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Крім цього, згідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення  всієї суми кредиту.

Оскільки в суді на підставі належних та достовірних доказах встановлені обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема, те, що відповідач ОСОБА_2 дійсно не виконав взяті на себе відповідно до кредитного договору №167 від 02.09.2008р. обов»язки, а відтак суд вважає, що позов підставний і такий підлягає до задоволення в повному обсягу, оскільки ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України), а отже, відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. В даному випадку відповідно до платіжних доручень від 16.09.2010р. \а.с.1-2\ позивач сплатив 120,00 грн. за інформаційно-технічний розгляд справи та 1.700,00 грн. судового збору.

         На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст.23,33,525,526,530,625,629,1048-1054 ЦК України та керуючись ст.ст.1,3,10,11,60,84,88,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд-

                                                                                  ВИРІШИВ:

    Позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» філія Закарпатське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 на користь ВАТ «Деррдавний ощадний банк» 863.695,40 грн. боргу за договором про надання кредиту №167 від 02.09.2008р., а також судові витрати по справі: 1.700,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічний розгляд справи.

    Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий:                                                                          А.А.Надопта