Справа №2-4100/10

      Р І Ш Е Н Н Я  

                                                   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 вересня 2010 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Компанієць І.Д., при секретарі Сильчевої Ю.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Авдіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Авдіївка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

                                                            В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до  суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови в призначенні  одноразової страхової виплати в зв'язку з втратою 50% працездатності та щомісячної страхової виплати втраченого заробітку залежно від 50% втрати працезданості та зобов”язання здійснити вказані нарахування. Вимоги мотивував  тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом 3-ї групи. Відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” отримує основну та додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Також отримує щорічну компенсацію на оздоровлення. Відповідно до висновку МСЕК №232859 від 28.03.1995 року його визнано інвалідом 3-ї групи з 50% втратою працездатності. 24.03.2010 року звернувся з заявою до відповідача про призначення одноразової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та щомісячної страхової виплати втраченого заробітку залежно від ступеня втрати працездатності, проте відповідач незаконно відмовив в призначенні наведених виплат.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав. В письмових запереченнях зазначив, що відшкодування шкоди особам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, проводиться на підставі Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до якого держава бере на себе відповідальність за заподіяну громадянам шкоду у результаті Чорнобильської катастрофи та зобов'язується відшкодувати витрати за ушкодження здоров'я за втрату працездатності. Виплати непрацюючим пенсіонерам проводяться органами Пенсійного Фонду та  УПСЗН за рахунок державного бюджету. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань це некомерційна, самокерована організація, яка має автономну, незалежну від будь-якої іншої системи фінансування. Норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” не поширюються на осіб, шкоду здоров'ю яких спричинено внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Тому у відповідача відсутні правові підстави для призначення позивачу страхових виплат.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

З обставин справи вбачається,  що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1-ї категорії, визнаний інвалідом 3-ї групи, що підтверджено відповідним посвідченням та висновками МСЕК, з 28.03.1995 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності  безстроково (а.с.9-10). Як встановлено висновком МСЕК, захворювання ОСОБА_1 пов'язано з виконанням ним військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до довідок Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради, управління Пенсійного Фонду України в місті Авдіївка (а.с.24-25) позивач перебуває на обліку у вищевказаних установах та отримує пенсію, компенсації та пільги, передбачені Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно зі ст.9 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992р. відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”.

Статтєю 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 року (далі Закон) встановлено, що нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Відповідно до ст.2 Закону дія його поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності. Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно з законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

На час встановлення ОСОБА_1 стійкої втрати працездатності, діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи і организації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, які затверджені постановою КМ України від 23.06.1993 року №472 зі змінами та доповненнями від 18.06.1994 року №492. (далі Правила)

Ст.1 Правил передбачено, що підприємство несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок фізичного чи психичного впливу небезпечних чи шкідливих умов праці.

З огляду на наведене  суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що захворювання, яке отримав ОСОБА_1 під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пов'язано з виконанням ним трудових обов'язків, а також з фізичним чи психічним впливом небезпечних або шкідливих умов праці при виконанні ним трудових обов'язків на підприємстві, з якого його було призвано на військову службу по ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначені в Законі України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах відповідно до групи інвалідності.

Особам, віднесеним до категорії 1, які визнані інвалідами, відповідно до вимог ч.1 ст.50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах відповідно до групи інвалідності. Виплата додаткової пенсії  відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю, незалежно від заробіткку, пенсії чи іншого доходу.

Як вбачається з довідок УПСЗН, управління ПФУ в м. Авдіївка ОСОБА_1 отримував нараховані йому суми одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю,  щомісячно отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державну пенсію відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що конституційні права позивача — особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, - на охорону його життя та здоров'я, повністю забезпечуються реалізацією Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року.

Тому відсутні правові підстави для виплати  ОСОБА_1 одноразової компенсації та щомісячної компенсації втрати працездатності за рахунок відповідача, а дії   відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Авдіївка Донецької області щодо відмови позивачу нарахувати та виплатити вищевказані компенсації  є законними та такими, що відповідають вимогам Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

  Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати — державне мито віднести за рахунок держави.

Керуючись норами Конституції України, Законами України “Про охорону праці”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,“Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.11,59-61, 208-209,212-215 ЦПК України, суд,-

                       В И Р І Ш И В:

У задовленні позовних вимог  ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Авдіївка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії — відмовити.

Судові витрати — державне мито віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд.

Апеляційна  скарга може бути подана в  строк десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: