Справа № 2-2241/10

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07.10.2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Дурасової Ю.В.,

    при секретарі – Крутій Ю.В.,    

            за участю позивача - ОСОБА_1,

            представника позивача – ОСОБА_2 ,

            відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 про виключення майна з спільної сумісної власності подружжя, суд –

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про виключення майна з спільної сумісної власності подружжя. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 26.03.1994 року. Шлюб було розірвано 08.04.2008 року. З 06.06.2008 року вона знаходиться в шлюбі з іншою особою, прийняла прізвище ОСОБА_1, від другого шлюбу має дочку. 25.09.2001 року вона особисто за власні кошти придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Квартира була придбана внаслідок продажу належної її батькам та їй трикімнатної квартири АДРЕСА_2. 01.09.2009 її мати в присутності свідків передала їй гроші 8000 грн. для купівлі квартири по АДРЕСА_1 квартира придбана за 1300 дол. США. Вказана квартира оформлена на її ім’я, подружні стосунки не були добрими, комунальні послуги сплачувала тільки вона, квартира потребує ремонту, спільних коштів на обладнання квартири вони не вкладали. Відповідач в квартирі не мешкає, претендує на частину житла як співвласник. Вважає, що спірна квартира є її особистою власністю, тому просить виключити АДРЕСА_1 з спільного сумісного майна подружжя.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, суду пояснила, що на період придбання квартири відповідач не мешкав з нею, а мешкав з іншою жінкою, гроші на придбання квартири надавали їй її батьки, квартира була придбана за 1300 дол. США. Відповідач кошти на придбання квартири не давав. В період з 1995 року по 2005 рік вона знаходилася в декретній відпустці, відповідач працював весь цей час. Просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просить позов задовольнити, суду пояснила, що на підтвердження передачі позивачу коштів в розмірі 8000 грн. існує розписка, яку підписали 2 свідка, відповідач не був зареєстрований в квартирі одразу після придбання квартири у 2001 році, а зареєструвався тільки у 2002 році. В БТІ право власності зареєстроване за позивачкою.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що вони позивачкою одружилися в 1994 році, шлюб розірвано в 2008 році. Під час шлюбу вони придбали квартиру  АДРЕСА_1. Квартира була придбана за їх спільні кошти: він працював та одержував зарплату, квартира була придбана за його заробітну плату та гроші його батьків та батьків позивачки.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні приведена до присяги суду показала, що вона є матір’ю позивачки. Батьки відповідача продали квартиру в 1997 році, а вона з чоловіком в 2001 році. Вана з чоловіком купили собі квартиру однокімнатну, а 8000 грн. дали дочці для купівлі іншої квартири. Склали розписку про передачу кошів, бо в дочки не дуже гарні стосунки були з чоловіком.  Квартиру донці купили на біржі за 1300 дол. США.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні приведена до присяги суду показала, що вона є сусідкою матері позивачки, яка запросила її у 2001 році для посвідчення передачі коштів дочці.  Свідок не надала відповіді на питання де відбувалася передача грошів в якому місці, в якій квартирі, де складалася розписка.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні приведена до присяги суду показала, що вона є сусідкою матері позивачки, яка запросила її у 2001 році для посвідчення передачі коштів дочці. Суду показала, що передача грошів та складання розписки відбувалося в 2001 році в новій однокімнатній квартирі. Розписку складала мати позивачки ОСОБА_4, були передані дочці 8000 грн. для купівлі квартири.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні приведена до присяги суду показала, що вона купувала квартиру у батьків позивача. Квартира по вул. Мелешкіна купувалася після того як була продана квартира батьків.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні приведений до присяги суду показав, що сторони у справі його сусіди по вул. Мелешкіна. Він був знайомий з попередньою хазяйкою спірної квартири, і вона йому говорила, що збирається продати квартиру жінці з дитиною за 1300 дол. США. Спочатку в квартирі проживала одна позивачка, її чоловік з’явився пізніше десь взимку.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні приведена до присяги суду показала, що вона є матір’ю відповідача. Мати позивачки продала свою квартиру та давала їм якісь кошти, але які вона не знає. Батьки позивачки купували собі однокімнатну квартиру, тому на купівлю квартири по вул.. Мелешкіна коштів не вистачало, тому вона з чоловіком докладала ще 600 дол. США. Відповідач постійно проживав по вул. Мелешкіна. Вона не знає чи приймала участь позивач у приватизації квартири по вул. Корнійчука, однак невістка їй говорила, що мати продає квартиру та дає їй 1000 дол. на купівлю квартири.

 Вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Встановленим в судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини, що регулюються СК, ЦК України.

Сторони перебували в шлюбі з 26.03.1994 року, шлюб розірвано 08.04.2008 року. Квартира   АДРЕСА_1 придбана в період шлюбу 25.09.2001 року, покупець ОСОБА_1. ОСОБА_1 період з 1995 року по 2005 рік знаходилася в декретній відпустці. ОСОБА_3 працював увесь період шлюбу та одержував заробітну плату. Згідно п. 3 договору купівлі-продажу квартири від 25.09.2001 року квартира придбана за 1700 грн. Вказаний пункт договору не визнавався сторонами недійсним. У зв’язку з укладення шлюбу 08.06.2008 року ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що однин з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Суд спростовує показання позивача та свідків, які зазначили, що спірна квартира придбана за більшу суму ніж зазначено пунктом 3 договору купівлі-продажу квартири від 25.09.2001 року, виходячи з допустимості доказів, а саме: обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Зазначеним пунктом договору зазначено, що квартира придбана за 1700 грн. Вказаний пункт договору не визнавався сторонами недійсним. Суд спростовує також такий доказ у справі як розписка про передачу 8000 грн. дочці ОСОБА_1 від матері ОСОБА_4 (в зазначеній розписці не вказана дата тому для суду не зрозуміло коли свідки поставили свої підписи, а також свідок ОСОБА_5 не змогла вказати де саме відбулася передача коштів).  

Ухвалюючи рішення суд вважає за необхідне роз’яснити, що згідно ст. 61 СК України, об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обігу. Майно яке зазначено позивачем в позові з цивільного обігу не виключено. Відповідно до ст. 69 СК України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина та чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Виходячи з наведеного суд вважає що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають: спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя.

Таким чином, суд ухвалює рішення яким відмовляє в задоволенні позову .

Керуючись ст. 60-71 України, ст.  8, 10, 11, 88, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 про виключення майна з спільної сумісної власності подружжя – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до набрання  законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Апеляційне оскарження здійснюється шляхом подачі через суд першої інстанції, який постановив рішення апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, в порядку ст. 294, 295 ЦПК України.

Суддя:                      ___________________                   Ю.В. Дурасова