ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.08.2006 Справа № А36/120
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Головка В.Г.,Чохи Л.В.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа, паспорт НОМЕР_1;
від відповідача - Немченко К.І., державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 10964/9/10-016 від 29.06.06;
Соломонович В.О., головний державний податковий ревізор-інспектор відділу оперативного контролю, довіреність № 23865/9/10-016 від 07.12.05;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.06р. у справі № А36/120
за позовом суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсними дій ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська та рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_2 від 14.02.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати дії ДПІ у Кіровському районі м Дніпропетровська по проведенню перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 неправомірними та визнати недійсним рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_2 від 14.02.06.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.06 № А36/120 (суддя Гриценко О.І.) щодо позовних вимог про визнання дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська по проведенню перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 неправомірними, провадження у справі закрито, в решті позову у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду обґрунтована положеннями статі 12 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено перелік справ, підвідомчих господарським судам, спори про визнання неправомірними дії посадових осіб не підвідомчі господарським судам. А також суд не погодився з обгрунтуванням позивача щодо відсутності повноважень на проведення перевірки в зв”язку з статтями 8, 9, 10 Закону України від 04.12.90 № 509 "Про державну податкову службу в Україні" де визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Суд вважає, що обставини, які навів позивач, не звільняють позивача від відповідальності за порушення, встановлені перевіркою, оскільки відповідно до положень пункту 1 статті 3 Закону України № 1776 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі у сфері торгівлі зобов"язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій незалежно від того, чи здійснюється реалізація товару, що знаходиться на балансі продавця чи здійснюється реалізація товару, що належить іншому суб'єкту господарювання за його дорученням.
Не погодившись із постановою, суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 просить її скасувати, посилаючись на наступні обставини.
Судом першої інстанції під час ухвалення постанови були застосовані норми права, які не підлягали застосуванню, та не застосована норма, яка поширюється на правовідносини сторін, що призвело до порушення статей 17, 104, 105, частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 3 статті 47 Господарського кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом під час винесення постанови порушено вимоги статті 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом не надана належна оцінка обставинам справи, що призвело до невідповідності постанови суду вимогам статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори не частіше 1 разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків визначених законодавством для подання річного податкового звіту.
Позапланова виїздна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених в статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити постанову без змін.
При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлено наступне.
Відповідачем проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивача за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки складено акт № НОМЕР_3 від 25.01.06, відповідно до якого перевіркою встановлено не проведення розрахункової операції через РРО, КОРО, РК на суму 249,24 грн. та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному Х-звіті РРО на суму 1606,08 грн.
На підставі акту відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_2 від 14.02.06 до позивача в сумі 9276 грн. 60 коп.
Суд погоджуються з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Статтями 8, 9, 10 Закону України від 04.12.90 № 509 "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509) визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема:
- здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;
- наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Пунктом 1 статті 11 Закону № 509 визначені права органів державної податкової служби щодо здійснення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів, незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Документальні невиїзні та планові і позапланові виїзні перевірки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Водночас статтею 11-1 Закону № 509 визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Зокрема, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з наведених цією статтею Закону обставин.
Щодо умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, визначених статтею 11-2 Закону № 509, то вони стосуються також перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Законом України від 25.03.2005 № 2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" статтю 11-1 Закону № 509 доповнено частиною сьомою такого змісту: "Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Законами, не пов'язаними з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), є Закон України від 01.06.2000 № 1776 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 1776), який регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Статтями 15 та 16 Закону № 1776 визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Планові або позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки, книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Таким чином, поняття позапланових виїзних перевірок, визначених статтею 11 Закону України № 509, не поширюються на перевірки по дотриманню вимог Закону № 1776. У межах повноважень, визначених Законом № 1776, органи державної податкової служби проводять планові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог Закону № 1776 згідно з затвердженими керівництвом податкових органів планами-графіками проведення перевірок. Перевірки, які не передбачені в планах-графіках органів державної податкової служби, але виникають за інших обставин, зокрема за дорученнями Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, вважаються позаплановими.
Щодо встановлених перевіркою порушень, то позивач не заперечував проти реалізації саме ним перевіряючим акумулятору вартістю 235,0 грн. та фільтру вартістю 14,24 грн. Проте, він зазначає, що вказані товари належали не йому, а СПД ОСОБА_2, який знаходився вдома з приводу хвороби. Крім того, позивач зазначає, що і грошові кошти у сумі 1606,0 грн. також, належать СПД ОСОБА_2 Оцінюючі зазначені обгрунтування позивача, суд погоджується з судом першої інстанції, що вказані обставини не звільняють позивача від відповідальності за порушення, встановлені перевіркою, оскільки відповідно до положень пункту 1 статті 3 Закону України № 1776 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі у сфері торгівлі зобов"язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій незалежно від того, чи здійснюється реалізація товару, що знаходиться на балансі продавця чи здійснюється реалізація товару, що належить іншому суб'єкту господарювання за його дорученням.
Відповідно до положень пункту 13 статті 3 Закону України № 1776 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі у сфері торгівлі зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному Х-звіті РРО на суму 1606,08 грн. підтверджується, крім пояснень позивача, поясненнями касира-бухгалтера ПП ОСОБА_1 ОСОБА_3 від 25.01.06, яка зазначила що грошові кошти у сумі 1855,32 грн., що не відповідають денному Х-звіту вона отримала від ОСОБА_2 на зберігання. І вказані кошти знаходились на столі окремо від каси РРО, яка також, знаходилась у столі, що є місцем здійснення розрахунків. Крім того, ОСОБА_3 зроблений звіт по касі, в якому зазначена сума по касі 1999,0 грн. (а.с.26).
Щодо вимог про визнання дій ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська по проведенню перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 неправомірними, то відповідно до пункту 6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статі 12 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено перелік справ, підвідомчих господарським судам, спори про визнання неправомірними дії посадових осіб не підвідомчі господарським судам. Відповідно до пункту 5 Розділу УП Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, суд погоджується з висновками господарського суду Дніпропетровської області, що вказані вимоги не підсудні цьому господарському суду, а для вирішення спору позивачу необхідно звернутись із позовною заявою до відповідного місцевого загального суду на підставі пункту 5 Розділу УП Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, а підстави для скасування рішення відсутні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 50, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.06 по справі № А36/120 залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу подається протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя В.Г.Головко
Суддя Л.В.Чоха