ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.06.06 р.                                                                               Справа № 31/72пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Ушенко Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора в м. Донецьку в інтересах держави в особі

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

до відповідача 1. Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

до відповідача 2. Акціонерного банка “Експрес-Банк” м.Київ

про визнання угоди – договору № 23/9-46/02 від 10.05.2002р. – недійсною з підстав, передбачених ст.. 49 ЦК України (1963р.) та стягнення з ДП „Донецька залізниця” на користь АБ „Експрес-Банк” м. Київ 25473,6грн., отриманих по угоді, а з АБ „Експрес-Банк” м. Київ на користь держави вартість отриманих послуг по угоді у сумі 25473,6грн. в доход Держави.

За участю представників сторін:

прокурор Чекайлова Т.В. – посвідчення № 2002 від 10.04.2002р.

від позивача  Гой В.П. – довіреність № 8883/10/10-2 від 31.03.2006р .

                    Асєєва О.В. – довіреність № 8881/10/10-2 від 31.03.06р.

від відповідача 1. Яремко Г.М. – довіреність № Н-01/851 від 05.04.06р.

                          Камишанський О.І. – довіреність № Н-01/3785 від 30.11.05р.

від відповідача 2. Ставратій О.А. – довіреність № юр-316 від 06.10.05р.

В судовому засіданні 22.05.06р. оголошувалась перерва на 31.05.06р. та 01.06.06р.

СУТЬ СПРАВИ: Прокурор м. Донецька в інтересах держави в особі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку звернувся з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк та Акціонерного банку “Експрес-Банк” м.Київ про визнання угоди – договору № 23/9-46/02 від 10.05.2002р. – недійсною з підстав, передбачених ст.. 49 ЦК України (1963р.) та стягнення з ДП „Донецька залізниця” на користь АБ „Експрес-Банк” м. Київ 25473,6грн., отриманих по угоді, а з АБ „Експрес-Банк” м. Київ на користь держави вартість отриманих послуг по угоді у сумі 25473,6грн.

В обгрунтування вимог прокурор посилається на договір № 23/9-46-02 від 10.05.02р., укладений між відповідачами, який він вважає таким, що був укладений з боку ДП „Донецька залізниця” з метою, суперечною інтересам держави, оскільки предметом договору було надання послуг з охорони об’єктів при відсутності у ДП „Донецька залізниця” та його підрозділу ліцензії для здійснення даної діяльності.

В процесі розгляду справи прокурор доповнив позовну заяву (вих. № 586 від 22.05.06р.) і просив при застосуванні правових наслідків визнання угоди недійсною по ст.. 49 ЦК України (1963р.) застосувати аналогію права із посиланням на ч. 2 ст. 216 чинного ЦК України.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку вимоги прокурора підтримав, але в процесі розгляду справи до суду надійшла заява від позивача (СДПІ) про збільшення позовних вимог на 5261,76грн., пов’язаних із застосуванням правових наслідків визнання угоди недійсною, передбачених ст.. 49 ЦК України (1963р.), оскільки прокурор до суми позову не включив суму ПДВ, сплачену в складі вартості цих послуг.

Зазначена заява позивачем – СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку – подана до канцелярії господарського суду без надання доказів направлення її копії відповідачам, чим порушені вимоги Господарсько-процесуального кодексу України, і тому дана заява позивача не була прийнята судом до розгляду.

Прокурор наполягав на своїх вимогах, заявлених в позові і не погодився з позивачем щодо необхідності збільшення суми позовних вимог майнового характеру, про що надав відповідну заяву (вх. № 02/41/20412 від 01.06.06р.) і просить стягнути в доход держави з АБ „Експрес-Банк” 25473,6грн. Грошового еквіваленту вартості отриманих послуг, а з ДП „Донецька залізниця” кошти на користь АБ „Експрес-Банк”, отримані за угодою у сумі 25473,6грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків в судовому засіданні зазначену заяву прокурора не підтримана.

Відповідач – ДП „Донецька залізниця” надав відзив на позов, в якому з вимогами прокурора не згоден, і заперечує щодо наявності у нього умислу, суперечного інтересам держави при укладенні спірної угоди.

Відповідач вважає, що порушення вимог Закону України „Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності” є підставою для застосування штрафних санкцій згідно ст.. 22 цього Закону, але не підставою для визнання договору недійсним як суперечного інтересам держави з наслідками, передбаченими  ст.. 49 ЦК України (1963р.).

В додаткових поясненнях до відзиву (вих. № 762 від 31.05.06р.) відповідач також посилається на ст.. 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарської санкції, пов’язаної із порушенням правил здійснення господарської діяльності.

Відповідач – АБ „Експрес-Банк” також з позовом не згоден і у наданому відзиві посилається на те, що при укладенні спірного договору він не мав умислу, суперечного інтересам держави і вважав, що згідно з „Положенням про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті”, затвердженому постановою КМУ України № 7 від 11.01.94р. Ясинуватський загін ВОХР ДП „Донецька залізниця” мав право здійснювати діяльність з охорони об’єктів і вимог щодо ліцензування даної діяльності Положення не містило.

В подальшому ДП „Донецька залізниця” отримала ліцензію 14.10.03р. на здійснення охоронної діяльності відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” і оплата наданих послуг була здійснена в жовтні-грудні 2003р. в період, коли у залізниці вже була ліцензія на здійснення даної діяльності.

В процесі розгляду справи відповідач – АБ „Експрес-Банк” надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що відсутність ліцензії у юридичної особи та копії ліцензії у структурного підрозділу не може, на його думку, служити підставою для визнання договору недійсним, а може бути підставою для застосування відповідальності до ДП „Донецька залізниця”, передбаченої ст.. 22 Закону України ”Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічного фіксування судового процесу за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

10.05.02р. між відповідачами в особі начальника Ясинуватського загону воєнізованої охорони, що діяв на підставі довіреності начальника ДП „Донецька залізниця” та керуючого Донецькою філією АБ „Експрес-Банк”, який діяв на підставі статуту Банку та Положення про філію та довіреності був укладений договір № 23/9-46/02 на здійснення пропускного та підтримання внутрішньо – об’єктного режиму в установі банку підрозділом Ясинуватського відділу воєнізованої охорони Донецької залізниці.

На виконання зазначеного договору Ясинуватським загоном воєнізованої охорони, який є структурним підрозділом ДП „Донецька залізниця” були надані послуги з охорони установи філії банку, що підтверджується актами б/н про обсяг наданих послуг від 31.12.02р. на суму 5178грн. 24 коп., від 30.11.03р. на суму 5011,20грн., від 31.10.03р. на суму 5178,24грн., від 30.09.03р. на суму 5011,2грн., від 31.08.03р. на суму 5178,24грн., від 31.07.03р. на суму 5178,24грн., а всього на суму 30735,36грн. (в т. ч. ПДВ у сумі 5122,56грн.).

Ясинуватським загоном воєнізованої охорони були виставлені рахунки № 231 від 03.11.03р., № 170 від 01.09.03р., № 203 від 30.09.03р., № 256 від 01.12.03р. філії АБ „Експрес-Банк” на оплату вартості наданих послуг на загальну суму 30735,36грн.

Донецька філія АБ „Експрес-Банк” за надані послуги з охорони приміщення банку перерахувала Ясинуватському загону воєнізованої охорони 30735,36грн. платіжними дорученнями № 6780 від 02.12.03р., № 5558 від 05.11.03р., № 4818 від 03.10.03р., № 4220 від 03.09.03р., № 3738 від 05.08.03р., № 2846 від 03.07.03р.

Таким чином, сторони договору виконали свої зобов’язання по договору .

Відповідно до ст.. 9 п. 43 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” діяльність з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності підлягає ліцензуванню.

За приписами ст.. 10 ч. 3 Закону, у разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві на видачу ліцензії зазначається їх місцезнаходження.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії (ст.. 14 Закону).

Укладаючи спірний договір ДП „Донецька залізниця” не мала ліцензії на право здійснення охоронної діяльності відповідно і структурний підрозділ – Ясинуватський загін воєнізованої охорони – який безпосередньо зобов’язувався надавати зазначені послуги, не мав права на провадження певного виду діяльності, оскільки була відсутня засвідчена органом ліцензування копія ліцензії.

Фактично ліцензію на надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності ДП „Донецька залізниця” отримала 14.10.2003р. зі строком дії з 15.09.03р. по 15.09.2006р. (ліцензія № 604638 серія АА, видана Міністерством внутрішніх справ України).

Ясинуватський загін воєнізованої охорони є структурним підрозділом, що входить до складу ДП „Донецька залізниця” без прав юридичної особи. Згідно Положення про Ясинуватський загін воєнізованої охорони, зареєстрованого рішенням виконкому Ясинуватської міської ради 25.12.91р. № 45/40 його основними завданнями є: охорона вантажів, організація оперативно-профілактичної роботи по боротьбі з крадіжками вантажів, попередження незаконного проїзду сторонніх осіб у вантажних потягах, тощо.

Для здійснення господарської діяльності, пов’язаної з охороною об’єктів, що знаходяться у державній чи іншій власності, структурним підрозділом відповідач ДП „Донецька залізниця” зобов’язане було отримати копію ліцензії для свого структурного підрозділу.

Однак копію ліцензії він отримав лише 23.07.04р. із строком її дії з 23.07.04р. по 15.09.2006р.

Господарський суд вважає, що вимоги прокурора м. Донецька щодо визнання недійсним договору № 23/9-46/02 від 10.05.02р. з підстав, передбачених ст.. 49 ЦК України (1963р.) підлягають задоволенню.

В момент укладення спірної угоди діяв ЦК України (1963р.), тому суд виходить із того, що для вирішення питання щодо дійсності і законності укладеного в травні 2002р. спірного договору підлягають застосуванню положення ЦК України (1963р.).

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст.. 49 ЦК України є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін чи однієї сторони угоди означає, що вони (вона) виходячи із обставин справи усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Договір був підписаний повноважними особами і з цього приводу у сторін не має заперечень.

Прокурор вважає, що при укладенні спірного договору керівник структурного підрозділу, діючи в інтересах юридичної особи – ДП „Донецька залізниця” і в межах повноважень, наданих йому юридичною особою, усвідомлював протиправність даної угоди і свідомо допускав настання протиправних наслідків, оскільки ні Ясинуватський загін воєнізованої охорони не мав копії ліцензії, так і не мала ліцензії юридична особа ДП „Донецька залізниця”.

Господарський суд погоджується з доводами прокурора в цій частині і вважає, що дана угода укладена з боку ДП „Донецька залізниця” з метою, суперечною інтересам держави, оскільки була направлена на порушення загальних принципів господарювання, згідно яких свобода підприємницької діяльності не повинна порушувати межі цієї діяльності, визначеної законом.

Для діяльності, здійснення якої є предметом спірного договору, державою встановлені обмеження, пов’язані з необхідністю отримання ліцензії (спеціального дозволу), що само по собі є одним із засобів регулюючого впливу держави на суб’єктів господарювання, спрямованих на забезпечення єдиної державної політики у сфері господарювання та захист економічних і соціальних інтересів держави і суспільства в цілому.

Стосовно застосування правових наслідків визнання договору № 23/9-46/02 від 10.05.2002р., укладеного між відповідачами, недійсним, то за приписами ст.. 49 ЦК України (1963р.) у разі визнання недійсною угоди, що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, то за наявності наміру лише у однієї із сторін все одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується  в доход держави.

Сторонами виконані умови договору, тому підлягають застосуванню наслідки визнання угоди недійсною, передбачені ст.. 49 ЦК України (1963р.).

Судом не приймаються доводи прокурора про необхідність застосування вимог ст.. 216 чинного ЦК України при визначенні вартості наданих послуг, що підлягають стягненню в доход держави та поверненню добросовісній стороні за цінами, які існують на момент відшкодування, оскільки дана норма не може бути застосована до правовідносин по договору, що був укладений і виконаний в період дії ЦК України (1963р.).

Більш того, правові наслідки визнання угоди недійсною за підставами, передбаченими ст.. 49 ЦК України (1963р.) безпосередньо врегульовані даною нормою.

Сторонами договору виконані умови договору: ДП „Донецька залізниця” надала послуги з охорони об’єкту на суму 30735,36грн. (в т. ч. ПДВ у сумі 5122,56грн.), а АБ „Експрес-Банк” сплатив вартість цих послуг у цій же сумі.

Разом з тим, прокурор просить стягнути з ДП „Донецька залізниця” на користь АБ „Експрес-Банк” кошти, отримані за надані послуги лише в сумі 25473,6грн. і таку ж суму компенсації стягнути на користь держави з АБ „Експрес-Банк”.

Суд вважає можливим задовольнити вимоги прокурора в межах суми заявленого позову в цій частині.

Судові витрати у справі покладаються на ДП „Донецька залізниця”.

Керуючись ст.49 ЦК України, ст. 2, 12, 33, 49, 46, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                          ВИРІШИВ:

Позов Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк та Акціонерного банку “Експрес-Банк” м.Київ про визнання угоди – договору № 23/9-46/02 від 10.05.2002р. – недійсною з підстав, передбачених ст.. 49 ЦК України (1963р.) та стягнення з ДП „Донецька залізниця” на користь АБ „Експрес-Банк” м. Київ 25473,6грн., отриманих по угоді, а з АБ „Експрес-Банк” м. Київ на користь держави вартість отриманих послуг по угоді у сумі 25473,6грн. задовольнити.

Визнати недійсним договір № 23/9-46/02 від 10.05.02р., укладений між ДП „Донецька залізниця” в особі Ясинуватського загону воєнізованої охорони та АБ „Експрес-Банк” в особі Донецької філії банку на надання послуг з охорони об’єкту з підстав, пе6редбачених ст.. 49 ЦК України (1963р.).

Стягнути з ДП „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул.. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь АБ „Експрес-Банк” кошти, отримані по договору у сумі 25473,6грн.

Стягнути з АБ „Експрес-Банк” (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 20053145) на користь Державного бюджету України 25473,6грн компенсації вартості отриманих послуг з охорони об’єкту банку в зв’язку з неможливістю відшкодування отриманого в натурі.

Стягнути з ДП „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул.. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Держбюджету України державне мито у сумі 339,74грн.

Стягнути з ДП „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул.. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь ДП „Судовий інформаційний центр” (03057, м, Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ „Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Резолютивну частину рішення долучити до справи.

Повний текст рішення підписаний 05.06.06р.

Видати накази після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його підписання.

          

Суддя                                                                         Ушенко Л.В.