Справа №2-а-412/10
ПОСТАНОВА
іменем України
21 вересня 2010 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Іванків О.В.
при секретарі Соболевському Т.В.,
з участю представника позивачів ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Собіщицької сільської ради про скасування рішень сільської ради, визнання недійсним Положення та зобов’язання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в:
Позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом про визнання рішень органу місцевого самоврядування нечинними, їх скасування та зобов’язання до вчинення дій. В обґрунтування позовних вимог представник позивачів пояснив, що їм було безпідставно відмовлено у виділенні земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за наявності вільних земельних ділянок. Ця відмова ґрунтується на Положенні про порядок виділення земельних ділянок, яке затверджене рішенням сесії Собіщицької сільської ради. Названі рішення порушують право позивачів на отримання землі, у зв’язку з викладеним, просив скасувати незаконні рішення Собіщицької сільської ради, визнати нечинним Положення, зобов’язати виділити їм земельну ділянку.
Представник відповідача в удове засідання не з’явився, хоча своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про перенесення судового засідання не клопотав.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, проаналізувавши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що рішенням Собіщицької сільської ради №660 від 23.07.2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 відмовлено у наданні земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.
Підставою для відмови, як це вбачається із названого рішення, є Положення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під житлове будівництво та розбудови інфраструктури села Собіщиці на 2009-2014 роки, затверджене рішенням сесії цієї ж ради №597 від 29.06.2010 року.
Як вбачається зі ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши оскаржувані рішення Собіщицької сільської ради №597 від 29 червня 2010 року та №660 від 23 липня 2010 року, суд приходить до висновку, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства з наступних підстав.
У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається зі ст.ст.21,22,24 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Разом з тим, Положенням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під житлове будівництво та розбудови інфраструктури села Собіщиці на 2009-2014 роки, затверджене рішенням сесії Собіщицької сільської ради №597 від 29.06.2010 року, встановлено незаконні обмеження у виділенні земельних ділянок у зв’язку із віком, статтю, та сімейним положенням особи. Так, вказаним Положенням обмежено право на отримання земельних ділянок осіб, що досягли пенсійного віку, «неодружених дівчат» та «незаміжніх жінок».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Положення грубо порушує вимоги чинного законодавства, гарантовані Конституцією права громадян, і підлягає скасуванню, у зв’язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Оскільки відмова у виділенні позивачам земельної ділянки ґрунтується виключно на Положенні, яке є незаконним, то рішення Собіщицької сільської ради №660 від 23 липня 2010 року також суперечить вимогам закону і підлягає скасуванню в оскаржуваній частині.
Що стосується позовних вимог про зобов’язання передати позивачам у власність земельні ділянки, то вказана вимога, на думку суду, задоволенню не підлягає.
Так, у відповідності до ст..12 Земельного Кодексу України, сільська, селищна, міська рада вправі розпоряджатись земельними ділянками, що перебувають у власності відповідної територіальної громади, діючи від її імені. Таким чином. право розпорядження землями комунальної власності, в т.ч. і їх безоплатна передача у власність фізичних осіб, є формою реалізації повноважень власника, яка здійснюється у порядку та спосіб, передбачені законом. За таких обставин, спір з приводу передачі землі у приватну власність не носить публічно-правового характеру, і не може бути вирішений в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, враховуючи, що при розгляді заяв ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідачем було допущено істотні порушення вимог чинного законодавства, і їх заяви про виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку по суті викладених вимог не вирішені належним чином, суд вважає за необхідне з метою захисту прав позивачів, вийшовши за межі позовних вимог у відповідності до ст.11 ч.2 КАС України, зобов’язати відповідача провести повторний розгляд заяв ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на сесії сільської ради у відповідності до вимог чинного законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 71, 111, 158-160, 162 КАС України, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позов задоволити частково.
Рішення сесії Собіщицької сільської ради №660 від 23 липня 2010 року в частині відмовити виділити ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку – визнати протиправним та скасувати.
Рішення сесії Собіщицької сільської ради №597 від 29 червня 2010 року про затвердження Положення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під житлове будівництво та розбудови інфраструктури села Собіщиці на 2009-2014 роки, затверджене рішенням сесії цієї ж ради №597 від 29.06.2010 року та вказане Положення – визнати протиправними та скасувати.
Зобов’язати Собіщицьку сільську раду повторно розглянути на черговій сесії та вирішити у відповідності до вимог чинного законодавства України заяви ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про виділення їм земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.
Судові витрати розподілити між сторонами пропорційно до задоволених та відхилених позовних вимог. Стягнути з Собіщицької сільської ради в користь Державного бюджету судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп. Звільнити позивачів від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18) Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд. Апеляцію може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення ухвали.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляції, якщо її не було подано. У разі подання апеляції, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після оголошення ухвали апеляційного суду.
Головуюча: