АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3338 Головуючий у 1 інстанції 2009 р. Колесник С.Г.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“29” липня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В
Суддів : Кочеткової І.В.
Ломейко В.О.
При секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “07” травня 2009 року по справі за позовом
ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 3-ті особи: ОП ЗМБТІ, приватні нотаріуси Запорізького міського нотаріального округу Носенко Лілія Віталіївна, Сердюк Вікторія Олександрівна про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про визнання довіреності недійсною, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, про витребування квартири з чужого володіння та виселення, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який в ході судового розгляду справи неодноразово змінювала та доповнювала.
В останній уточненій позовній заяві зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_12, після смерті якої відкрилася спадщина – однокімнатна квартира АДРЕСА_1 і вона є єдиним спадкоємцем першої черги після померлої. З 2003 року її мати тяжко хворіла та потребувала догляду, у зв’язку з чим позивач доглядала її, а з 2004 року стала постійно з нею жити. У серпні 2005 року їй стало відомо, що 02 червня 2005 року її мати на дому підписала довіреність на ім’я відповідачки ОСОБА_6, згідно якої доручила їй розпоряджатися усім своїм майном. 03 червня 2005 року ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від імені ОСОБА_12 продала спірну квартиру ОСОБА_7, яка в свою чергу 28.04.2006 року продала квартиру відповідачам ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Посилаючись на те, що ОСОБА_12 під час підписання довіреності не розуміла значення своїх дій, а також на те, що вона постійно проживала з матір’ю і фактично прийняла після її смерті спадщину, просила суд визнати факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_12 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати недійсною довіреність від 02 червня 2005 року, видану ОСОБА_12 на ім’я ОСОБА_6 на право розпорядження майном, визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом, визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 03 червня 2005 року між ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_12, та ОСОБА_7, витребувати квартиру АДРЕСА_1 від відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та виселити їх з вказаної квартири, вирішити питання про відшкодування витрат, понесених ними на придбання спірної квартири, зобов’язати ОП ЗМБТІ зареєструвати право власності на спірну квартиру за позивачем ОСОБА_4
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “07” травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права просила рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2005 року, ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, видала на ім’я відповідача ОСОБА_6 довіреність, згідно якої уповноважила останню розпоряджатися всім своїм майном. 03.06.2005 року ОСОБА_6, діючи від імені ОСОБА_12 на підставі довіреності, за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради 01.02.1999 року.
28.04.2006 року ОСОБА_7, як власник вищезазначеної квартири, за договором купівлі-продажу продала її відповідачам по справі ОСОБА_9 та ОСОБА_8
Позивач по справі, ОСОБА_4 є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12, а отже є спадкоємцем першої черги після померлої матері. Після смерті ОСОБА_12 у шестимісячний строк ОСОБА_4 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері не зверталась.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсною довіреності, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом та витребування квартири з чужого незаконного володіння та виселення, ОСОБА_4 одночасно просила суд визнати факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_12 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.
Між тим, позивачем не надано достовірних доказів на підтвердження її доводів щодо постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті. Навпаки, судом першої інстанції встановлено і вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2008 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, як осіб, які проживали за адресою АДРЕСА_2, до ОСОБА_6, ОСОБА_15 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням у зазначеній квартирі, яке набрало законної сили, що саме відповідач ОСОБА_6 протягом 2005 року проживала разом з бабусею ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 і доглядала її до самої смерті.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно та всебічно дослідив обставини справи та з урахуванням наданих сторонами доказів дійшов до правильного висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсною довіреності, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом та витребування квартири з чужого незаконного володіння та виселення, оскільки судом не встановлено порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод та інтересів ОСОБА_4
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “07” травня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: