Справа № 22ц -4195/10 Головуючий у 1 інстанції Кихтюк Р.М.
Категорія: 6 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого приміщення та приведення земельної ділянки у попередній стан за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 27 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 27 липня 2010 року позов задоволено. Постановлено зобов’язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 0,1769 га в АДРЕСА_1, належною йому на підставі державного акту серії ЯГ №545342 від 26.10.2006 року, шляхом знесення самочинно побудованого на ній приміщення та привести земельну ділянку у попередній стан за власний рахунок. Стягнуто з відповідача на користь позивача 81 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнали, просили скаргу відхилити.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст. 376 ЦК).
Згідно ч.4 ст. 376 ЦК, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Судом першої інстанції встановлено, і це відповідає обставинам справи, що позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1769 га в АДРЕСА_1 (а.с.6,7).
Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на належній позивачу земельній ділянці звів будівлю. Вказана обставина стороною відповідача не заперечувалася.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи і досліджених судом письмових доказів, на спірній земельній ділянці відповідачем самовільно збудоване приміщення столярного цеху (а.с.30-32).
Отже, право позивача як власника земельної ділянки, цільове призначення якої – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, порушене внаслідок побудови відповідачем приміщення, яке використовується під столярний цех, на земельній ділянці, яка останньому не належить і не була відведена для цієї мети, а відтак, підлягає захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні позивачем права використання майна за його цільовим призначенням, тобто шляхом знесення самовільно збудованого приміщення та приведення земельної ділянки у попередній стан.
Доводи апелянта щодо проведення ним будівництва будівлі з дозволу позивача ОСОБА_1 беззаперечними доказами не підтверджені. Покликання ОСОБА_3 на показання свідків та договір на постачання електричної енергії до будівлі, не свідчать про наявність дозволу власника земельної ділянки на використання її відповідачем.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі, що фактично збудовано житловий будинок, а не приміщення столярного цеху належними доказами не підтверджено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи наведені в апеляційній скарзі відповідача не спростовують висновків суду.
Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 27 липня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді