ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2006 Справа № 25/222(12/77)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Павловського П. П. (доповідач),
суддів: Логвиненко А.О., Чус О.В
при секретарі судового засідання Стуковенкова Н.В
за участю представників сторін:
від позивача: Черняк К.А. начальник юридичного відділу, довіреність №1/01 від 02.01.00;
від відповідача: Леміш Т.О. начальник відділу врегулювання збитків, довіреність № РД/05 від 21.06.06;
від третьої особи: Олійникова О.М. юрисконсульт, довіреність №1992 від 19.07.06 р. ;
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Терра-З", м. Верхньодніпровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006 року у справі № 25/222 (12/77)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Терра-З", м. Верхньодніпровськ
до закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
про стягнення 568 281,60 грн.
Встановив:
В липні 2004 року товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Терра-З", м. Верхньодніпровськ (далі –позивач) звернувся до закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ ( далі –відповідач) та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.01.2004р., просить суд стягнути з відповідача 715 283,07 грн., що становлять
576 000, 00 грн. Страхового відшкодування, 42163, 20 грн. Пені, 15435, 19 грн. 3% річних та 81684,68 грн збитків.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006 року. у справі № 25/222(12/77 (суддя Чередко А.Є.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсягу.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що наявність страхового випадку, передбаченого умовами договору страхування позивачем не доведена у відповідача, в силу вимог ст.ст. 151, 161, 203, 371 ЦК УРСР та п. 3. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України „Про страхування", на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, відсутнє зобов'язання для виплати страхового відшкодування в порядку ст. 11 договору страхування.
Не погодившись з даним рішенням позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, позов задовольнити.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню .
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав: .
11.11.2002р. був укладений договір № 018-у (договір) добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника між ТОВ агрофірма „Земельний Союз" (страхувальник), правонаступником, якого є позивач та ЗАТ „Страхова група „ТАС" (страховик) (1-й том а.с 8-13).
Відповідно до п.п. 5.1-5.2. договору об'єктом страхування є майнові інтереси пов'язані володінням, користуванням і розпорядженням майбутнім врожаєм сільскогосподарсьщ культур, згідно з п.п. 2.1 .-2.4. Правил, а застрахованим майном є озима пшениця.
Пунктом 6.2. договору встановлена страхова сума за договором, яка станови 720000,00грн., а п. 6.3. встановлена франшиза у 20% страхової суми за кожен страхові випадок.
Згідно з п. 7.1. договору, страховими випадками за цим договором є вимерзання и посуха.
11.11.2002р. за платіжним дорученням №501(1-й том а.с 18) згідно з п.8.2. договору встановлено, що страховий тариф становить 12916,80грн Зазначені кошти були перераховані позивачем відповідачу.
Позивач звернувся до відповідача з листом за № 87 від 11.12.2002р (1-й том а.с 21), яким повідомив, що згідно довідки Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології від 11.12.2002р. №0 65/164 на території Верхньодніпровського району в період з 07.12.2002р. по 15.12.2002 склалися погодні умови, які сприяють вимерзанню посівів озимої пшениці на відкритому грунті, засіяної на площі 1600га., яка застрахована за договором.
Згідно листів Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології від 13.01.2003р. №J 02-65/12 та від 13.01.2003р. № 02-40-6/13 погодні умови, які склалися на території Верхньодніпровського району в період з 15.12.2002р. по 13.01.2003р. сприяли вимерзанню посівів озимої пшениці, яка застрахована за договором ( 1-й том а.с 22-24) 04.02.2003р. позивач знов звернувся до відповідача з листом за № 104, яким повідомив, що позивачем відібрані моноліти озимої пшениці у фазі кущення та результати відростання монолітів будуть відомі 07.02.2003р.
17.02.2003р. працівниками позивача складено акт перевірки стану посівів озимої пшениці по результатам відростання у монолітах, відібраних 01.02.2003р., яким зафіксована часткова загибель посівів озимої пшениці на полях загальною площею 1600га. по с. Водяне та Першетравня (1-й том а.с 26)
19.02.2003р. позивач надіслав відповідачу лист за № 109, яким повідомив про результати перевірки відрастання у монолітах, необхідність пересіву 712,3га. та зазначив, що причинок загибелі посівів є вимерзання, а також запропонував відповідачу направити представника дль повторного відбору монолітів в порядку п. 11.1.3 договора( 1-й том а.с27).
20.02.2003р. представниками позивача та відповідача був складений акт огляду посівів озимої пшениці, у якому зазначено, що оскільки посіви знаходяться під сніжним та льодовим покриттям слід провести повторний огляд озимої пшениці не пізніше 28.03.2003р (1-й том а.с 28).
25.03.2003р. відповідач направив позивачу лист за № Р.2.01/458 про повторний огляд посівів озимої пшениці(1-й том а.с 29).
В свою чергу позивач 14.04.2003р. у відповідь на лист відповідача направив останньому лист за № 305 про направлення представників для проведення огляду посівів озимої пшениці
1-й том а.с 30).
18.04.2003р. представниками обох сторін складено акт обстеження посівів озимоі пшениці, в якому зазначено, що при огляді спостерегається часткова загибель рослин озимоі пшениці, а причини загибелі рослин озимої пшениці на обстежених полях будуть з'ясовуватись незалежним експертом (1-й том а.с 31).
22.04.2003р. позивач звернувся до відповідача з заявою за № 177 про направлення представника та експерта для проведення агротехнічної експертизи та фіксації страхового випадку (1-й а.с 32)
Посилання відповідача на експертні висновки Національного аграрного університету від 21.03.06р № 61, що загибель посівів озимої пшениці урожаю 2002р –2003р ТОВ “Агрофірма “Верхньодніпровський елеватор” ( правонаступник ТОВ “Союз - Терра –3” не могла відбутись від вимерзання протирічить висновкам того же експертного закладу, що загибель посівів озимої пшениці відбулася з кінця січня –другої декади лютого 2003р.
- “від притертої льодової кірки” ( яка в свою чергу створилася із –за несприятливих погодних умов, що підтверджується довідкою № 02-40/12 від 16.01.2004р., яка свідчить, що агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих культур в Верхньодніпровськом районі Дніпропетровської області були несприятливі, а саме в грудні переважала аномально холодна суха погода. Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі 9-10, 15-18 та 21 грудня знижувалась до 17,9 - 19,5°С морозу. Внаслідок відсутності на полях снігового покриву під час найбільшого похолодання мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (З см) озимих зернових культур знижувалась до 14°С морозу. Враховуючи несприятливі умови для проходження стадій закалювання озимини восени 2002 року, такі температури загрозливі для посівів озимої пшениці.
Максимальна глибина промерзання грунту досягла 59 см. В грунті відмічалися тріщини шириною 1-4 см, глибиною 10-40 см, які викликали додаткове проникнення холодного повітря до кореневої системи, тим самим викликали їх вимерзання. Результати відрощування озимої пшениці, моноліти яких були відібрані 25 грудня 2002 р. та 15 січня 2003 р. метеостанцією Комісарівка показали, що загибель озимої пшениці склала 79 - 90%. Всі перелічені негативні фактори зимівлі озимих зернових культур є результатом дії низьких температур та являються фактично причиною загибелі озимих.
Лист Українського гідрометеорологічного центру № 13-20/669 від 05.08.2003р.. № 13-20/662 від 01.08.2003р., № 13-20/905 від 04.11.2003р. та № 13-20/67 від 22.01.2004р.; лист Українського інституту експертизи сортів рослин від 05.06.2003р. № 424; агрометеорологічні бюлетені Українського гідрометеорологічного центру по території України за період з листопада 2002р. по березень 2003р.; лист Української академії аграрних наук № 5-01/1 1 1 від 06.08.2003р.; листи Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук № 332 від 30.05.2003р. та № 358 від 09.06.2003р.; лист Національного аграрного університету № 74-6 від 05.08.2003р. про нібито утворення льодової кірки. Зазначені документи безпідставно були враховані судом, оскільки мають загальний та суперечливий характер та не містять компетентних висновків про фактичні причини загибелі рослин.
Згідно з умовами до п. 14.2.4 Договору добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника № 018 - у/з від 11.11.2002 р. "при наявності розбіжностей у трактуванні окремих термінів, ситуацій чи дій суб'єктів цього Договору, їх представників і представників третьої сторони Страховик діє за принципом презумпції правоти Страхувальника, що означає наступне: Страхувальник у своїх висновках і рішеннях за цим Договором правий, якщо інше не буде доведено Страховиком чи компетентною інстанцією."
У відповідності зі статтями 32-33 ГПК України беззаперечними доказами, ще підтверджують факт загибелі посівів озимої пшениці від вимерзання є акти від 26.04.03 р. та від 19.05.03 р. на списання посівів озимої пшениці по ТзОВ "Агрофірма "Земельний Союз" складені повноважною комісією позивача за присутністю незалежного експерта.
В частині збитків в позові слід відмовити, тому що виниклі у позивача збитки покриваються страхуванням і не підлягають відшкодуванню.
Таким чином зважаючи на всю сукупність обставин і доказів по справі колегія суддів приходять до висновків, що суд першої інстанції спираючись тільки на протиречіві висновки експертного висновку № 61 від 21.03.06р Національного аграрного університету припустився помилки.
Згідно ст.43 ГПК України: “Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов задовольнити частково.
Керуючись ст..ст 101-106 ГПК України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу - товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Терра-З", м. Верхньодніпровськ - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.06р –скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача на користь позивача 576 000, 00 грн страхового відшкодування, 42163,20 грн пені, 15435,19 грн 3% річних, державне мито 4459,58 грн, 118 грн за інформаційно –технічне забезпечення.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду може бути оскаржена у місячний термін в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий П.П. Павловський
Суддя А.О. Логвиненко
Суддя О.В.Чус