у Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючої-судді Ткачук Н.В.,
суддів: Гандзюка В.П.,Кривобокової Н.М.,
з участю: прокурора Недопитальської Л.І.,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду від 23 червня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, не одруженого, працює менеджером в ПП ОСОБА_5, раніше не судимого, українця, громадянина України,
засуджено за ст. 296 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітку щомісяця, за ст. 122 ч.1 КК України на один рік виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітку щомісяця.
На підставі ст.70 КК України остаточно визначено покарання ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – два роки виправних робіт з відрахуванням в доход держави 15 % заробітку щомісяця; ______________________________________________________________________
Справа №11-404/2010р. Головуючий у І інстанції Кишакевич Л.Ю. Категорія ст. 296 ч.2 КК України Доповідач Ткачук Н.В.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, українця, громадянина України,
засуджено за ст. 296 ч.2 КК України на два роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на один рік;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, з середньою освітою, студента Івано-Франківського інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, українця, громадянина України,
засуджено за ст. 296 ч.2 КК України на два роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на один рік.
На підставі ст.76 КК України зобов’язано засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 залишено попередній – підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 визнано винними і засуджено за те, що вони 21.04.2009 року приблизно о 02 годині 00 хв., в м. Івано-Франківську біля приміщення торгового центру «Панорама Плаза» вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб. Крім того, ОСОБА_4 в процесі хуліганства вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_7
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 вважає вирок суду необ’єктивним. Просить вирок суду змінити обравши засудженому покарання у вигляді штрафу. Мотивує це тим, що ОСОБА_3 відшкодував збитки потерпілим, навчається у ВУЗі, сам був травмований під час подій.
Під час апеляційного розгляду справи прокурор змінив апеляційні вимоги. Вважає за необхідне вирок в частині засудження ОСОБА_4 змінити та визначити йому покарання за ст. 296 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітку щомісяця, за ст. 122 ч.1 КК України на один рік виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10 % заробітку щомісяця. На підставі ст.70 КК України остаточно визначити покарання ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – два роки виправних робіт з відрахуванням в доход держави 15 % заробітку щомісяця.
Заслухавши доповідь судді Ткачук Н.В., думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції засудженого, пояснення захисника ОСОБА_2 , який просив вирок змінити та із застосування ст.69 КК України пом’якшити ОСОБА_3 покарання, визначивши його у вигляді штрафу, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у зміненому вигляді підлягає до задоволення, а апеляцію захисника ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.
Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за обставин, зазначених у вироку, обґрунтований належно дослідженими доказами, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних досудовим слідством, належно досліджених та правильно оцінених в судовому засіданні доказах.
Суд правильно оцінив наявні у справі докази та прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб, а ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 ще й умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання засудженим суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про їх особи та інші обставини, передбачені ст.65 КК України, обрав їм відповідне покарання ОСОБА_4 із застосуванням ст. 69 КК України, а ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на підставі ст.75 КК України звільнив від його відбування з випробуванням.
Колегія суддів, вважає, що немає підстав для обрання покарання ОСОБА_3 у вигляді штрафу, про що ставиться питання у апеляції захисника ОСОБА_2
Однак, апеляційний суд вважає за необхідне змінити вирок в частині призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 122 ч.1 КК України щодо розміру відрахувань із заробітної плати.
Апеляційних підстав для зміни чи скасування вироку не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити. Вирок Івано-Франківського міського суду від 23 червня 2010 року в частині призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 122 ч.1 КК України змінити та визначити його 1 рік виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10% від заробітної плати.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: Н.В.Ткачук
В.П.Гандзюк
Н.М.Кривобокова
Згідно з оригіналом:
Суддя: Н.В.Ткачук