Справа № 22ц-5073/2010 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Зарічна Л.А.
Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Мамонової О.Є.,
при секретарі:
з участю: Рачовій І.І., Кравченко В.В.,
представників позивача Власенка П.Н., Фесика І.А., представника відповідача ОСОБА_9- ОСОБА_10, представника відповідача Прилуцької міської ради-Андреєвої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Південний-38” на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2010 року у справі за позовом об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Південний-38” до ОСОБА_9, Прилуцької міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державного акту,-
В С Т А Н О В И В :
Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Південний-38” в апеляційній скарзі на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2010 року, яким у задоволенні його позову відмовлено, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи.
Апелянт зазначає, що предметом спору у даній справі є недійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки в зв”язку з тим, що земельна ділянка виділена ОСОБА_9 з порушенням ДБН. Судом не враховано, що відповідач-Прилуцька міська рада визнала позов та зазначила, що були допущені порушення ДБН в частині визначення розміру земельної ділянки, це підтвердив і допитаний в якості спеціаліста головний архітектор міста, оскільки земельна ділянка, яка виділена відповідачці ОСОБА_9 є значно більшою, ніж необхідно для обслуговування належних їй нежитлових будівель. Апелянт зазначає, що суд незаконно відмовив у задоволенні його клопотання про призначення і проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Крім того, суд неправильно застосував п.2 ст.127 ЗК України, оскільки у даному випадку, коли на земельній ділянці розміщені об”єкти нерухомого майна, що не належать ОСОБА_9, продаж цієї землі можливо було здійснювати лише на конкурсних засадах.
Судом не враховано, що позивач не може утримувати будинок, оскільки межа земельної ділянки проходить по межі будинку, крім того, в квартиру АДРЕСА_1 неможливо потрапити, оскільки вхід знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_9 Висновок суду про те, що оскільки будинок по вул.Дружби Народів розміщений в санітарно-захисній смузі і тому не потрібно виділяти при будинкову територію, так як він збудований з порушенням норм законодавства не узгоджується з рішеннями виконкому Прилуцької міської ради про надання квартирам статусу житлових, про проведення приватизації квартир мешканцями даного будинку.
Крім того, будинок був переданий на утримання ОСББ „Південний -38”, тому не застосовувати ст.1 Закону України” Про об”єднання співвласників багатоквартирного будинку”, п.п.2,4 ст.42 Земельного Кодексу України не можливо.
Не погоджується апелянт з висновком суду про відповідність Державного акту на право власності на земельну ділянку проекту і суд дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_9 отримала всі дозволи на виділення земельної ділянки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.
Рішенням Прилуцької міської ради від 27 листопада 2008 року №47 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” надано дозвіл на продаж ОСОБА_9 земельної ділянки площею 14445 м2, розташованої по АДРЕСА_2 для обслуговування нежитлових будівель та споруд. На підставі даного рішення 15 грудня 2008 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого територіальна громада м.Прилуки передала у власність ОСОБА_9 земельну ділянку в розмірі 14445 м2 , а покупець сплатила за неї 317739 грн. 24 грудня 2008 року ОСОБА_9 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку.
05 лютого 2009 року Прилуцька міська рада своїм рішенням визнала таким, що втратив чинність п.7 рішення міської ради №47 від 27 листопада 2008 року стосовно продажу земельної ділянки ОСОБА_9 в зв”язку з порушенням інтересів мешканців житлового будинку АДРЕСА_2.
09 березня 2010 року було зареєстровано юридичну особу „Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Південний –38”, яка і звернулася до суду з даним позовом.
Також по справі встановлено, що даний будинок будувався як пожежне депо Прилуцького заводу „Білкозин”, має три поверхи: на першому знаходиться приміщення колишнього депо, власником якого є ОСОБА_9, а також знаходиться квартира №11, яка має статус службової Прилуцького районного відділу Головного управління МНС України в Чернігівській області, а на другому та третьому поверсі знаходяться житлові квартири співвласників даного будинку.
Позовні вимоги ОСББ „Південний -38” про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 грудня 2008 року та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку фактично полягають у захисті прав позивача, спрямованого на виділення йому прибудинкової території для обслуговування будинку.
Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об”єднанню співвласників.
Ч.1 Закону України „Про об”єднання співвласників багатоквартирного будинку” визначено, що прибудинковою територією є територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
Прибудинкові території передаються у власність або надаються в користування відповідними органами місцевого самоврядування об”єднанням власників будинку для його обслуговування.
Суб”єктами права власності(користування) на земельні ділянки при будинкових територій виступають об”єднання власників багатоквартирних житлових, допоміжних та нежитлових приміщень.
Прибудинкова територія може використовуватись лише для властивих сельбищній території та нешкідливих у санітарно-гігієнічному і вибухо- пожежонебезпечному плані функцій згідно з державними нормами і правилами.
Конкретні розміри земельних ділянок багатоквартирних будинків визначаються проектом розподілу території, який є основою для визначення меж земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому законом порядку правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям, а також встановлення меж земельної ділянки в натурі.
Судам не надано проект розподілу території міста (кварталу, мікрорайону), з якого б вбачалось, яким чином вирішено питання територіальною громадою м.Прилуки щодо спірної земельної ділянки.
Посилання позивача - апелянта на отримання ним від громади м.Прилуки на свій баланс даного будинку з прибудинковою територією площею 1 000 кв. м. за актом приймання- передачі житлового комплексу від 20 квітня 2010 року як на підставу отримання ОСББ „Південний -38” даної земельної ділянки є необґрунтованими, оскільки не узгоджуються з Порядком передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1521 від 11 жовтня 2002 року, яким чітко визначено, що передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо), оскільки план земельної ділянки не передавався і про його наявність представник міської ради не змогла надати будь-яких відомостей, а у ОСББ „Південний-38” такий план відсутній.
Тобто, відповідна землевпорядна документація щодо земельної ділянки для обслуговування даного будинку не розроблялася і на час розгляду справи відсутня.
Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідачка ОСОБА_9 є власником нежилого приміщення даного будинку і, відповідно, вирішення питання щодо прибудинкової території зачіпає її права як власника приміщення, що належить до житлового комплексу.
Також судом встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель промисловості, статус її на даний час не змінений, доказів, що земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови суду не надано, тому за таких обставин передчасним є питання захисту прав ОСББ „Південний - 38” на прибудинкову територію.
Посилання апелянта на порушення оскаржуваним договором купівлі-продажу прав балансоутримувача квартири №11 та квартиронаймача ОСОБА_12, враховуючи, що дані особи за захистом своїх прав до суду не звертались, не впливають на суть оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність порушення відповідачем ОСОБА_9 норм земельного та іншого законодавства під час укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, які б стали підставою для визнання його недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Апелянтом не спростовані зазначені висновки суду першої інстанції, а обґрунтування позовних вимог ст.377 ЦК України, ст. 127 ЗК України, невідповідністю оспорюваних договору та акту нормам ДБН, є безпідставним у правому сенсі, оскільки право позивача на прибудинкову територію на час розгляду справи не підтверджено належними документами, а гарантоване законом таке право має бути набуте у визначеному законодавством порядку.
Крім того, апеляційний суд враховує, що відмова у задоволенні вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки є підставою для відмови у задоволенні вимог про скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Південний-38”- відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: