АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 636/2010 Головуючий в 1 інстанції – Шитченко Н.В.
Категорія – ст. 185 ч.2 КК Доповідач – Щербаков О.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого Щербакова О.С.
суддів Антипець В.М., Оседача М.М.
з участю прокурора Артеменка О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, неодружений, який ніде не працює, раніше судимий:
- 25 квітня 2007 року Новозаводським районним судом ч. Чернігова за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
- 10 грудня 2007 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 7 травня 2009 року за постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 29 квітня 2009 року умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 4 місяці 10 днів з встановленням адміністративного нагляду 1 рік,-
засуджений:
- за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі,
- за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту ОСОБА_2 частину покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 грудня 2007 року і остаточно призначено йому до відбування покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 386 гривень 48 копійок.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, неодружений, інвалід 1 групи внаслідок загального захворювання, який ніде не працює, раніше судимий:
- 10 січня 2006 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,
- постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2007 року скасовано звільнення від покарання з іспитовим строком і направлено до відбування покарання у виді позбавлення волі, звільнений 2 січня 2009 року за постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2008 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 25 днів,
- засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2006 року і остаточно призначено йому до відбування покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 86 гривень.
Як встановив суд, в середині серпня 2009 року, в денний час, ОСОБА_2, знаходячись біля ферми с. Гмирянка Ічнянського району Чернігівської області, повторно, незаконно, без мети збуту зірвав та привласнив листя та верхівки дикоростучої коноплі вагою близько 10 грамів у невисушеному стані, що є наркотичним засобом – каннабісом, який згідно з „Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року 3 770, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг яких заборонено, яку, зберігаючи при собі, того ж дня перевіз на автобусі рейсом „с. Іваниця – м. Чернігів”, до м. Чернігова та переніс за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де висушив, подрібнив і продовжив зберігати без мети збуту.
1 квітня 2009 року ОСОБА_2, у вечірній час, незаконно, без мети збуту, переніс вищезазначений наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3, де о 20 годині був затриманий співробітниками міліції, які в ході його особистого огляду виявили і вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,798 грамів.
Продовжуючи злочинну діяльність, 11 грудня 2009 року, близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, повторно, маючи вільний доступ, з коридору магазину, розташованого за адресою: вул. Гомельське шосе, 8, с. Рівнопілля Чернігівського району та області, таємно викрали велосипед „Ardis” вартістю 791 гривня 70 копійок, який належить ОСОБА_3
Не погоджуючись з вироком суду в зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину, ступеню вини ОСОБА_1 та особі засудженого останній подав апеляцію в якій, не оспорюючи вини та кваліфікації своїх дій, просить вирок змінити та призначити покарання у вигляді нижчої межі, передбаченої санкцією інкримінованої йому статті. Вказує, що за відсутністю в його діях обтяжуючих вину обставин, судом не в достатній мірі були враховані всі обставини, що пом’якшують покарання, а саме, визнання ним своєї вини в повному обсязі, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди. Також судом не взяті до уваги дані, які характеризують його особу, те, що він є інвалідом першої групи в наслідок загального захворювання, звертався за допомогою до лікаря психіатра та лікувався в умовах стаціонарного відділення. Вказує, що сам потерпілий подав заяву, що не має матеріальний і моральних претензій і просив обрати відносно засудженого ОСОБА_1 міру покарання не пов’язану з позбавленням волі.
Засуджений ОСОБА_2 вирок суду в апеляційному порядку не оскаржив.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою, яким суд дав належну юридичну оцінку, та які не оспорюється ОСОБА_1 в апеляції.
Як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні суду першої інстанції засуджений ОСОБА_1 повністю визнав себе винними в скоєнні інкримінованого йому злочину, щиро розкаявся та просив його суворо не карати.
Суд вирішив недоцільним досліджувати зібрані стосовно засуджених докази, оскільки учасниками судового розгляду фактичні обставини даної справи не оспорювалися.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його ОСОБА_1, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, його щире каяття і повне визнання свої вини, відшкодування шкоди. При призначенні покарання також врахований той факт, що засуджений формально позитивно характеризується за місцем проживання, раніше судимий. Таким чином ОСОБА_1 вірно призначено покарання пов’язане з позбавленням волі, оскільки воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що б потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Разом з тим, суд в мотивувальній частині вироку помилково зазначив, що ОСОБА_2 переніс наркотичний засіб 1 квітня 2009 року, в той час як ця подія згідно з пред”явленим ОСОБА_2 обвинуваченням сталася 1 квітня 2010 року.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне внести до вироку суду відповідні виправлення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 засудженого - без зміни.
В мотивувальній частині вироку виправити описку, зазначивши, що ОСОБА_2 вчинив злочин 1 квітня 2010 року.
Судді:
АНТИПЕЦЬ В.М. ЩЕРБАКОВ О.С. ОСЕДАЧ М.М.