АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-5681/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 19,27 Савенко В.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.,
суддів Міщенка С.В., Нерушак Л.В.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Банк «ПриватБанк» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та визнання недійсною частини договору,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся у Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та визнання недійсною частини договору.
При цьому позивач обгрутовував свої вимоги тим, що між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено Кредитний договір № С8А0СА0000000106 від 16.04.2008 року (надалі Кредитний договір). На умовах Кредитного договору Позивачем отримано кредит в сумі 40000,00 гривень, строком користування до 16.04.2018 року, зі сплатою 18% річних що включають річну процентну ставку та щомісячну винагороду за резервування ресурсів зі встановленням щомісячного платежу у сумі 757,91грн. Але розпорядженням «ПриватБанку» з 01.02.2009 року банком в односторонньому порядку і без узгодження з ним була збільшена щомісячна процентна ставка по кредиту і щомісячний платіж виріс до 1094,68грн., що на думку позивача є незаконним і порушує його права. Тому він звернувся до суду з позовною заявою до ЗАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача та визнання недійсною частини договору .
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 березня 2010 року скасовано зміни умов Кредитного договору № С8А0ОА0000000106 від 16.04.2008 року , вчинені ЗАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку.
Визнано недійсним пункт 2.3.1. Кредитного договору № С8А0ОА0000000106 від 16.04.2008 року укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 з 09.01.2009 року, як такий що суперечить законодавству.
Зобов'язано ЗАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок залишку
заборгованості за Кредитним договором № С8А0ОА0000000106 від 16.04.2008
року згідно Графіку погашення кредиту (Додаток №2 до Кредитного
договору № С8А0ОА0000000106 від 16.04.2008р.).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Банк «ПриватБанк» у встановлені строки оскаржило його і просить вищевказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6. Посилаючись на те, що суд не врахував ту обставину, що згідно підп.2.3.1 кредитного договору № С8А0ОА0000000106 від 16.04.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, шляхом надсилання позичальнику письмового повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7-ми днів з дати вступу в силу підвищеної процентної ставки. Зміна відсоткової ставки по вказаному кредитному договору відбулася на підставі договору згідно наказу №КТ-БТ-СП-2009-1\1 від 05.01.2009 року. Лист-повідомлення про підвищення відсоткової ставки від 31.12.2008 року №20.1.3.2\6-30941 було направлено ОСОБА_6 08.01.2009 року - до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року. І хоча ОСОБА_6 не погодився на підвищення відсотків, але й позичених коштів він повністю не повернув , а тому підвищення відсоткової ставки є законним, а умови договору такими, що відповідають законодавству, яке діяло на момент вчинення правочину.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Так з боку Банку 05.01.2009р. наказом №КТ-БТ-СП-2009-1/1 (а.с. 45) було в односторонньому порядку, без узгодження з Позичальником, піднято процентну ставку починаючи з 01.02.2009 року. При цьому Банком 08.01.2009 року позивачеві був надісланий лист №20.1.3.2/6-309441 від 31.12.08р. , в якому він , посилаючись на умови кредитного договору , вимагав (а не пропонував) зміни умов кредитного договору і в ультимативній формі повідомив про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом до 29,04% на рік , як про подію, що вже відбулася, без будь-якого конкретного обґрунтування такого підвищення. Але ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається. Тобто , в даному випадку, зміна мала відбутися в письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. При цьому норма закону містить імперативний характер і не робить виключень до порядку зміни умов договору в односторонньому порядку. Але згоди на збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом позивач як того вимагав Банк у вказаному повідомленні, і як це передбачено законом, - не надавав. Навпаки ОСОБА_6 16.03.2009 року надіслав письмове заперечення з приводу запропонованих Банком змін до умов кредитного договору № С8А0СА0000000106 від 16.04.2008 року (а.с.48). А отже і зміну договору не можна вважати вчиненою. Але ЗАТ КБ «ПриватБанк», в особі директора Золотоніського відділення Компанієць В.І., проігнорував відсутність згоди Позичальника на підвищення процентної ставки на умовах, що були запропоновані Банком, і в односторонньому порядку, без зміни умов договору, почав нараховувати позивачеві відсотки за новою ставкою, про що ОСОБА_6 було письмово повідомлено листами від 11.06.2009р. (а.с.12) та від 08.07.2009р. ( с.13). При цьому у зазначених листах з боку відповідача було акцентовано увагу на тому, що банк змінив щомісячну оплату в односторонньому порядку. Тобто без дотримання умов, передбачених Договором та ст.654, ч.1 ст.207 ЦК України. Хоча недодержання письмової форми кредитного договору згідно ч. 2 ст. 1055 ЦК України, передбачає нікчемність такого договору.
Таким чином відповідачем не було додержано вимог закону і Договору при зміні умови кредитного договору в односторонньому порядку, оскільки повідомлення банку про зміни істотних умов цього договору, направлене позивачеві і не узгоджене з ним, не може вважатися правочином вчиненим в письмовій формі і не має ознак додаткового договору.
Крім того , відповідно до вимог ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише у разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку і не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї з сторін (зміни кредитної політики банку). А відповідно до ч. 5 п. 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки зобов’язані в кредитному договорі зазначити: правило за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або інших випадках, чого також не дотримався Банк, намагаючись змінити умови договору, оскільки ні в згаданому наказі, ні в повідомленні–пропозиції не має об’єктивного обґрунтування причин підвищення ставки по кредиту.
Також 9.01.2009 року набрав чинності Закону України № 661-VI від 12.12.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банками змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку". Зазначеним Законом ЦК України доповнено статтею 1056-1 "Проценти за кредитним договором", відповідно до частини другої та третьої якої, встановлений договором розмір процентів не може бути змінений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
А 14.01.2009 року набрав чинності Закон України № 800-VI від 25.12.2008 року "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва". Згідно із частиною 2 статті 3 вказаного Закону від 25.12.2008 року кредитно-фінансовим установам за укладеними договорами забороняється збільшувати без згоди сторін процентну ставку за кредитами, отриманими фізичними та юридичними особами на придбання або будівництво житла, а зазначений кредит був отриманий позивачем саме на такі цілі , підтвердженням чому служить посилання на це в розділі 8 договору.
Тому, задовольняючи позов , суд першої інстанції правильно врахував, що збільшені відсотки по кредиту в розмірі 29,04% річних ПАТ КБ "Приватбанк" почав нараховувати в односторонньому порядку, без згоди ОСОБА_6 та без дотримання письмової форми зміни умов договору , - незаконно, а також ту обставину , що одностороннє збільшення розміру відсотків було здійснено відповідачем з 1.02.2009 року, коли вже була чинною стаття 1056-1 ЦК України та ч.2 ст.3 Закон України № 800-VI від 25.12.2008 року "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", які забороняли такі дії , чинність яких розповсюджувалася як нові правочини, так і на ті, що вже були вчинені.
За таких умов підвищення в односторонньому порядку банком відсоткової ставки з 1.02.2009 року суперечить закону. А отже й прийняте судом рішення щодо скасування зміни умов Кредитного договору № С8А0ОА0000000106 від 16.04.2008 року , вчинені ЗАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку , визнання недійсним пункту 2.3.1. Кредитного договору № С8А0ОА0000000106 від 16.04.2008 року та зобов'язання ЗАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок залишку
заборгованості за Кредитним договором № С8А0ОА0000000106 від 16.04.2008
року згідно Графіку погашення кредиту (Додаток №2 до Кредитного
договору № С8А0ОА0000000106 від 16.04.2008 р.)- є правильним.
Ч.1 ст.308 ЦПК України передбачено , що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а ч.2 ст.308 ЦПК України передбачає також , що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Тому за таких обставин підстав для скасування рішення суду не має.
Керуючись ст. 1056-1 ЦК України, Законом України № 661-VI від 12.12.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банками змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", Законом України № 800-VI від 25.12.2008 року "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Банк «ПриватБанк» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та визнання недійсною частини договору - відхилити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала колегії набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя С.В. Міщенко