Судове рішення #11286053

Справа №22ц-5306/09                                                         Головуючий суду першої інстанції Єгорова Н.І.

 Категорія  23                                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                    Козаченка В.І.,

      суддів:                                                    Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання  Поліщук Ю.В.,

без участі осіб, які беруть участь у справі,  

                                               

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 29 березня  2009 р. за позовом ОСОБА_3 до ПП ,,Урожай" про дострокове розірвання та припинення договору оренди земельної ділянки,  

В С Т А Н О В И Л А :

23 лютого 2009 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПП ,,Урожай" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,  

Позивач вказував, що 1 березня 2000 р. між ним та відповідачем був укладений строком на 16 років договір оренди належної йому земельної частки (паю) розміром 3,96 умовних кадастрових га, за умови виплати підприємством орендної плати в розмірі 1% вартості паю в натуральному вигляді.

1 вересня 2004 р. позивач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5,24 га, яка знаходиться в межах Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, виданий на підставі розпорядження Доманівської райдержадміністрації від 2 серпня 2004 р.  

Посилаючись на те, що за 2006-2008 роки орендна плата виплачувалась у розмірі меншому, ніж передбачено Указом Президента України від 2 лютого 2002 р. ,,Про додаткові міри соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”, позивач просив розірвати зазначений договір оренди, стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати та повернути йому вказану земельну ділянку.

В остаточно уточненому позові, позивач просив визнати припиненим указаний договір оренди, в зв’язку з отриманням ним Державного акту на землю та зобов’язати відповідача повернути  йому земельну ділянку після збору врожаю.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2010 р. провадження за позовними вимогами про дострокове розірвання та припинення договору оренди земельної частки (паю) у зв’язку з отриманням Державного Акту на землю закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.  

Ця ухвала не оскаржуються, а тому не є предметом апеляційного розгляду.  

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2010 р. у позові відмовлено.  

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Вислухавши суддю – доповідача та перевіривши законність і обгрнтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує договір оренди земельної  частки (паю) ділянки, умови якого відповідачем не порушуються, а тому вимоги позивача не можуть бути задоволені.

Між тим, повністю погодитися з такими висновками місцевого суду не можна, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

 Так, із матеріалів справи вбачається, що за договором оренди земельної частки (паю), укладеним між  сторонами 1 березня 2000 р., відповідач користувався належною позивачу земельною часткою (паєм), розміром 3,96 умовних кадастрових га.

1 вересня 2004 р. позивач отримав указаний Державний акт на право власності на  земельну ділянку площею 5,24 га, яка знаходиться в межах Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Хоча в подальшому договір оренди вказаної земельної ділянки не укладався, відповідач продовжує використовуватись нею за цільовим призначенням та сплачує позивачу  орендну плату, незважаючи на неодноразові пропозиції позивача розірвати договір оренди земельної частки (паю), оскільки він бажає самостійно обробляти свою землю.

Згідно з п. 17 розділу Х ,,Перехідних положень" ЗК України, розділу ІХ ,,Перехідних положень" Закону України від 6 жовтня 1998 р. ,,Про оренду землі" та п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) (затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 р. і зареєстрованого Міністерством юстиції України 23 лютого 2000 р., сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

Після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі (на місцевості) та отримання ними державних актів на право власності на землю дія договорів оренди земельних часток (паїв) припиняється, якщо сторони не переуклали нові договори оренди відповідно до державних актів.

Якщо орендар не повертає орендодавцю земельну ділянку, то право власника цієї ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку.

Таким чином, з часу отримання позивачем державного акту на право приватної власності на землю, він набув статусу власника земельної ділянки, у зв’язку з чим змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому оспорений договір  вважається припиненим.

Положення вказаних вище норм права передбачають лише можливість переукладення договору оренди, однак не можуть бути примусом для власника земельної ділянки.

Отже, вимоги позивача про визнання вказаного договору оренди земельної частки (паю) припиненим та повернення земельної ділянки підлягають задоволенню, на що місцевий суд не звернув належної уваги, а тому помилково відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення підлягає скасуванню на підставі пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Ухвалюючи таке рішення колегія суддів вважає, що попередні судові рішення щодо відмови у розірванні договору оренди земельної частки не є перешкодою для часткового задоволення позову, оскільки вимоги заявлені в даній справі, за правовою підставою, не є ідентичними вимогам, заявленим у попередніх справах.  

Що ж до вимоги про розірвання договору оренди земельної частки (паю), то вона задоволенню не підлягає, оскільки не можна розірвати правовідносини, які за законом вже припинили своє існування.

Наслідком ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 88 ЦПК України, є присудження з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат у загальному розмірі 81 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І  Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2009 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати припиненим договір оренди земельної частки (паю) за №99, укладений 1 березня 2000 року між ОСОБА_3 та приватним підприємством з орендними відносинами ,,Урожай".

Зобов’язати приватне підприємство з орендними відносинами ,,Урожай" передати ОСОБА_3 земельну ділянку, загальним розміром 5,24 га, розташовану в межах Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, яка належить йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на землю (серія МК № 032606), виданого 1 вересня 2004 року Доманівською  райдержадміністрацією Миколаївської області, після закінчення підприємством збирання на ній врожаю 2010 року.

В задоволенні  інших позовних  вимог  відмовити.

Стягнути з приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» на користь ОСОБА_3 81 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:                                             Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація