ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2010 р. Справа № 2a-3295/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
представника позивача:Павлової Г.Г.,
представника відповідача:Ласійчука О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Прикарпатспецбуд", вул. Юності, 39,м. Івано-Франківськ,76000
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 44,м. Івано-Франківськ,76018
про визнання протиправною та скасування вимоги 1186/4 від 08.09.2010р.,-
ВСТАНОВИВ:
21.09.2010 року закрите акціонерне товариство "Прикарпатспецбуд" звернулося з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправною та скасування вимоги №Ю-1186/4 від 08.09.2010р. з підстав необґрунтованості та незаконності її винесення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві. Пояснила, що згідно акту взаємозвірки розрахунків, підписаного сторонами, заборгованість підприємства по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування становить 96573,19 грн., а згідно трьох вимог про сплату боргу, виставлених відповідачем, заборгованість складає більше 200 тис. грн. При передачі даних вимог до відділу ДВС останній може стягнути суми, зазначені у всіх трьох вимогах. На підставі наведеного просила позов задовольнити та скасувати вимогу про сплату боргу №Ю-1186/4 від 08.09.2010 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що оскаржувана вимога прийнята та надіслана відповідно до вимог чинного законодавства. Посилання позивача на порушення відповідачем процедури винесення вимоги про сплату боргу є безпідставним. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство "Прикарпатспецбуд" відповідно до ст.14 та ст.15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” являється страхувальником та платником страхових внесків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем порушено вимоги п.6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Рішеннями Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську №726, №727, №728 від 26.03.2010 року за несвоєчасну сплату страхових внесків до позивача застосовано штрафні санкції та пеню.
Станом на 31.08.2010 року позивач допустив заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 96 753,19 грн., фінансових санкцій в розмірі 2180,18 грн. та пені в розмірі 1103,42 грн.
04.06.2010 року відповідачем винесено вимогу №Ю-1186/2 про сплату боргу на суму 80 363,19 грн., яку направлено органу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції для примусового виконання. 26.07.2010 року відкрито виконавче провадження щодо виконання даної вимоги.
04.08.2010 року відповідачем винесено вимогу №Ю-1186/3 про сплату боргу на загальну суму заборгованості, включаючи поточні, вчасно не сплачені позивачем платежі страхових внесків у сумі 103 686,86 грн.
Протягом липня-вересня 2010 року позивачем частково заборгованість сплачено у сумі 27 547,69 грн.
08.09.2010 року відповідачем винесено вимогу про сплату боргу №1186/4 на суму 99 856,79 грн., в т.ч. недоїмки 96573,19 грн., фінансових санкцій 2180,18 грн. та пені 1103,42 грн.
Суд не погоджується з висновками представника позивача щодо неправомірності дій відповідача та порушення ним порядку формування та винесення вимоги про сплату боргу №1186/4 від 08.09.2010 року та зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
В п.6 ч.2 ст.17 даного Закону зазначено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно із ч.12 ст.20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Страхувальники зобов”язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому базовим звітним періодом є календарний місяць(ч.6 ст.20 даного Закону).
Відповідно до ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
В ч.3 ст.106 цього Закону передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Порядок формування та направлення вимог про сплату боргу визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року, розділом №8.
Пунктом 8.1 даної Інструкції встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до підпунктів «б»і «в»пункту 8.2 даної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки відповідно якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків та якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно додатку № 9 пункту 3 Інструкції у разі несплати суми недоїмки, зазначеної в пункті один вимоги, ця вимога передається до органу державної виконавчої служби для стягнення в примусовому порядку протягом року з дати, зазначеної в пункті 4 (дата набрання чинності вимоги про сплату боргу) вимоги.
Відповідно до абзацу 1 п.п.8.3 п.8 Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).
Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів для вручення страхувальнику. Працівник зазначеного підрозділу в день отримання вимоги надсилає (вручає) її страхувальнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.
Відповідно до пункту 8.4. згаданої Інструкції протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (п.8.5 Інструкції).
При дослідженні картки особового рахунку позивача встановлено зростання недоїмки по сплаті страхових внесків, фінансових санкціях та пені, а тому відповідачем правомірно сформовано вимогу про сплату боргу №Ю-1186/4 від 08.09.2010 року.
Рішення про застосування фінансових санкцій №726, №727, №728 від 26.03.2010 року прийняті на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду за січень 2010 року, за період з 20.11.2009 року по 19.02.2010 року та за період з 20.10.2009 року по 19.02.2010 року відповідно. Даними рішеннями до позивача було застосовано фінансові санкції та нараховано пеню. Вказані рішення не були оскаржені, а тому вважаються узгодженими.
Відтак, УПФУ в м.Івано-Франківську правомірно включило до вимоги про сплату боргу заборгованість по фінансових санкціях та пені на підставі вказаних рішень.
Стосовно посилань представника позивача на те, що на підставі оскаржуваної вимоги та вимог, винесених раніше, з позивача може бути стягнута значно більше сума коштів, ніж наявна заборгованість по страхових внесках, фінансових санкціях та пені, то відповідно до п.8.9 вищезазначеної Інструкції якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу. Якщо протягом наступних базових звітних періодів страхувальник повністю погасив суми боргу, зазначені у вимозі, що подана до органу державної виконавчої служби, то орган Пенсійного фонду подає до відповідного підрозділу повідомлення за формою згідно з додатком 12 цієї Інструкції. Відтак, подвійного стягнення коштів не відбувається.
Згідно із ч.5 ст.106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність винесення вимоги про сплату боргу №Ю-1186/4 від 04.08.2010 року, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки визначені ст.254 КАС України.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 11.10.10 року.