ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2010 р. Справа № 2a-3068/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
прокурора: не з"явився,
представника позивача:Кос Т.В.,
відповідача: не з"явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі, вул. Грушевського, 18,м. Долина,Долинський район, Івано-Франківська область,77503
до відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 9 867,51 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
02.09.2010 року Долинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Долинському районі звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 9 867,51грн.
Прокурор у судове засідання не з”явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві. Крім того, пояснила, що відповідач, внаслідок умисного порушення вимог законодавства про працю, протиправно допустила заборгованість по сплаті страхових внесків. За наслідками розгляду порушеної Долинським міжрайонним прокурором стосовно відповідача кримінальної справи, вина останньої за ст.172 ч.1, ст.366 ч.1 КК України повністю доведена та прийнята постанова про закриття кримінальної справи згідно ст.45 КК України (у зв”язку з дійовим каяттям, вчиненням злочину невеликої тяжкості та іншими обставинами, що у своїй сукупності не виключають можливості закриття даної справи). Порушуючи законодавство про працю, не уклавши трудові угоди з працівниками, відповідач заробітню плату за фактично відпрацьовані дні неоформлених працівників не відображала, відрахування із заробітної плати до Пенсійного фонду України в Долинському районі не здійснювала. Таким чином, згідно проведених Управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі розрахунків відповідач допустила заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 9 867,51 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач в судове засідання, призначене на 16.09.2010 року, не з”явилась з невідомих суду причин, хоча належним чином була повідомлена про судовий розгляд. В судове засідання, призначене на 30.09.2010 року, відповідач повторно не з»явилась, поштове повідомлення про вручення їй кореспонденції повернулось на адресу суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”. Відповідно до вимог ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин невка відповідача не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.
В результаті проведеної територіальною державною інспекцією праці в Івано-Франківській області за участю прокурора перевірки стану дотримання ПП ОСОБА_1 законодавства про працю, загальнообов”язкового державного соціального страхування, що виразилась в акті перевірки №09-10-060/23 від 17.03.2010 року встановлено, що відповідачем порушено ст.24 КзОТ України, ст.30 Закону України “Про оплату праці”та п.6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”.
Відповідач порушила норми законодавства про працю, не оформивши трудові відносини із найманими працівниками у встановленому законодавством порядку, заробітню плату за фактично відпрацьовані дні неоформлених працівників не відображала, відрахування із заробітної плати до Пенсійного фонду України в Долинському районі та Фондів загальнообов”язкового державного соціального страхування не здійснювала.
За наслідками судового розгляду порушеної Долинським міжрайонним прокурором кримінальної справи, вина відповідача за ст.172 ч.1, ст.366 ч.1 КК України повністю доведена та прийнята постанова про закриття кримінальної справи згідно ст.45, ст.7 КК України - у зв”язку з дійовим каяттям, вчиненням злочину невеликої тяжкості та іншими обставинами, що у своїй сукупності не виключають можливості закриття даної справи.
Відповідно до вимог ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
При цьому відповідно до ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.
Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно проведених Управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі розрахунків (лист №2216/04 від 17.03.2010р.) допущена відповідачем заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування становить 9 867,51 грн.
В ст.24 Кодексу законів про працю України зазначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Відповідно до ст.30 Закону України “Про оплату праці” N 108/95-ВР від 24.03.1995р. при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до п.3 ст.11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” N 1058-IV від 09.07.2003р загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно із п.1 ст.14 даного Закону страхувальниками згідно норм даного Закону є роботодавці, до яких відносяться і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду(п.3 ст.15 Закону).
Вказані норми закону свідчать про те, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Таким базовим звітним періодом є календарний місяць.
Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”№400/97-ВР від 26.06.1997 року у пункті 1 статті 1 передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, , їх об”єднання, бюджетні громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а такоє фізичні особи –суб”єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п.1 ст.4 даного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставка збору в розмірі 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1від 19.12.2003 року затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Згідно з п.п.2.1.3 п.2 Інструкції платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, що обрали особливий спосіб оподаткування.
Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за ставками в розмірі 33,2 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (п.п. 4.3. п.4 Інструкції).
Як свідчать матеріали справи, відповідачем порушено вимоги законодавства про працю, вимоги Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме: не сплачено стрнахові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування стосовно найманих осіб, які працювали у ПП ОСОБА_1
Станом на день розгляду справи заборгованість зі сплати страхових внесків становить 9 867,51 грн., підтверджується розрахунком управління Пенсійного фонду України в Долинському районі (а.с.10), доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості відповідачем суду не подано, а тому суд приходить до висновку про підставність позовних вимог та стягнення даної заборгованості в судовому порядку.
Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 9 867,51 грн. (дев"ять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень п"ятдесят одна копійка).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки визначені ст.254 КАС України.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 05.10.10 року.