Судове рішення #11279118

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "28" вересня 2010 р.                                                        Справа № 2a-2994/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Лучко О.О.

          при секретарі  Круглій О.М.,

          за участю сторін:

представника позивача: не з"явився,

представника відповідача: Ласійчука О.П.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом:  Житлово-експлуатаційної організації № 5,  вул. Галицька,100,м. Івано-Франківськ,76018      

          до відповідача:  Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську,  вул. Незалежності, 44,м. Івано-Франківськ,76018

          про визнання нечинним та скасування рішення № 1551 та № 1552 від 09.08.2010р. і вимоги про сплату боргу від 04.08.10р.,-  

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

27 серпня 2010 року житлово-експлуатаційна організація № 5 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій незаконними та скасування рішень  № 1551 та № 1552 від 09.08.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату  (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками  страхових внесків, а також вимоги про сплату боргу від 04.08.2010р. Позовні вимоги мотивувала тим, що рішення винесені неправомірно і без законних на те підстав, прийняті з пропуском терміну, передбаченого законодавством, вимога про сплату боргу підлягає скасуванню, оскільки в ній не зазначено дати набрання нею чинності, пенсійний орган не має права змінювати цільове призначення страхових внесків, сплачених позивачем та зараховувати їх в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, що виникли в минулих періодах.

Представник позивача в судове засідання не з”явився, на адресу суд подав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому вказав, що позов підтримує в повному обсязі.      

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, ,татті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а вимога винесена правомірно.  Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву,  заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України  в м.Івано-Франківську як платник страхових внесків.

04.08.2010 року внаслідок порушень строків сплати страхових внесків органом Пенсійного фонду в м.Івано-Франківську щодо позивача винесено вимогу про сплату заборгованості по страхових внесках  на загальну суму 144 166,84 грн., у тому числі 88 739,16 грн. недоїмки, 3 954.95 грн. штрафних санкцій та 51472,11 грн. пені.         

09.08.2010року управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо позивача прийнято два рішення:

- №1551 про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, за період з 22.02.10р. по 06.08.10р. на суму 27 171,10 грн., в тому числі 16 131.38 грн. штрафних санкцій та 11 039,72 грн. пені.(по особовому рахунку 4%,32%,42%)

- №1552 про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, за період з 20.01.2010р.  по 30.07.10р. на суму 1428,87 грн., в тому числі 795,84 грн. штрафних санкцій та 633.03 грн. пені.(по особовому рахунку 1-5%).

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Згідно ч.3 ст.18  даного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч.12 ст.20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст.106 Закону).

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, шляхом накладення штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, рішення про застосування якого виноситься після проведення сплати заборгованої суми. (п.2 ч.9 ст.109 Закону).

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

Згідно з пунктом 13 цієї статті вищевказаного Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом 3 робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Підпунктом 9.3.2 пункту 9.3 статті 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення), передбачено, що розрахунок фінансових санкцій та пеня здійснюється на підставі даних картки особового рахунку підприємства.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відповідно до п.10.1 п.10 Інструкції на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно, яке проводиться органами Пенсійного фонду. При цьому пеня на пеню не нараховується (п.10.4 Інструкції).

Рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення (п.10.5 Інструкції).

Відповідно до п.10.11 Інструкції сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції. У разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з карток особового рахунку страхувальника за період з 01.01.2010 року по 13.09.2010 року, досліджених судом в судовому засіданні, позивач несвоєчасно сплачував самостійно нараховані страхові внески, за що відповідачем до останнього застосовано фінансові санкції та нарахована пеня згідно рішення №1551 від 09.08.2010 року та рішення №1552 від 09.08.2010 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідач при винесенні оскаржуваних рішень за несплату або несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків наклав на позивача штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум та нарахував пеню за період відповідно з 22.02.2010р. по 06.08.2010р. (по особовому рахунку 4%,32%,45%) та з 20.01.2010р. по 30.07.2010р.(по особовому рахунку 1-5%).

Застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за вказані періоди згідно рішення №1551 та рішення №1552 суд вважає правомірним та не приймає до уваги посилання представника позивача на пропущення строків застосування фінансових санкцій та нарахування пені з огляду на наступне.

Так, застосовані суми фінансових санкцій і пені є адміністративно-господарськими санкціями. За змістом статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

А фінансові санкції за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків за січень 2010 року було виявлено 20.04.2010 року, за лютий 2010 року –20.04.2010 року, за березень 2010 року –23.06.2010 року, за квітень 2010 року  - 16.07.2010 року, за травень 2010 року –30.07.2010 року. А тому оскаржувані рішення за вказані вище періоди прийняті УПФУ м.Івано-Франківська без порушенням строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, відповідачем було винесено оскаржувані рішення за декілька базових періодів в порушення  вимоги ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та п.9.3 ст.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

При цьому суд зазначає, що  відповідно до розрахунків, доданих до оскаржуваних рішень, фінансові санкції та пеня розраховані за окремі місяці тобто базові періоди, а прийняття окремих рішень за кожний базовий період не вплинуло б на наявність і розмір сум зобов'язань, штрафних санкцій та пені.

Таким чином, зазначене порушення не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішень, оскільки внаслідок його допущення не порушено прав позивача як страхувальника та учасника спірних правовідносин. А тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги про визнання нечинною та скасування вимоги №Ю-1404/1 від 04.08.2010 року, то суд зазнчає наступне.

Абзацом 1 ч.3 ст.106 Закону передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем самостійно нараховано страхові внески до солідарної системи, які зазначені у розрахунках сум страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, і станом на 30.07.2010 року заборгованість по страхових внесках становила 80939,16 грн. (згідно картки особового рахунку ЖЕО №5 (32%)) та 7800,62 грн. (згідно картки особового рахунку ЖЕО №5 (1%-5%)). Однак ЖЕО №5 не сплатило вказані суми страхових внесків. Крім того, несплаченими залишилися суми застосованих фінансових санкцій та пені згідно рішень №823 від 16.04.2010 р., №824 від 16.04.2010р. та №825 від 16.04.2010р.

Так, порядок формування та направлення вимог про сплату боргу визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України  № 21-1 від 19.12.2003 року.

Згідно п.п.8.2 п.8 даної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків (підпункт «б»),  якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені (підпункт «в»).

У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Відповідно до аб.1 п.п.8.3 п.8 даної Інструкції  вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи).

Згідно додатку № 9 пункту 3 вимоги про сплату боргу даної Інструкції у разі несплати суми недоїмки, зазначеної в пункті один вимоги, ця вимога передається до органу державної виконавчої служби для стягнення в примусовому порядку протягом року з дати, зазначеної в пункті 4 (дата набрання чинності вимоги про сплату боргу) вимоги.

Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську 04.08.2010 року було сформовано вимогу про сплату боргу ЖЕО №5 за № Ю–1404/1. Відповідач на виконання абзацу 1 ч.3 ст.106 даного Закону та п.8.3 вказаної Інструкції 10.08.2010 року направив дану вимогу позивачу у межах строку, встановленого законом, про що свідчить реєстр відправленої кореспонденції від 10.08.2010 року.

Суд не погоджується з посиланнями представника позивача щодо неправомірності дій відповідача по винесенню вимоги без зазначення дати набрання нею чинності, оскільки, як свідчать матеріали справи, вказана вимога була адресована позивачу і в управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську на той момент були відсутні відомості про дату отримання позивачем даної вимоги, а тому в ній не був заповнений пункт 4, тобто не вказана дата набрання нею чинності.

Суд також не приймає до уваги покликання представника позивача на порушення відповідачем норм п.10.11 п.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України щодо відсутності повноважень змінювати цільове призначення коштів та здійснювати будь-які  дії за визначенням черговості сплати страхових внесків, а таким чином виникнення заборгованості (недоїмки) по страхових внесках на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, оскільки згідно із ч.5 ст.106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про правомірність винесеної вимоги про сплату боргу №Ю-1404/1 від 04.08.2010 року.

А відтак, в задовленні позову слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                                      ПОСТАНОВИВ:

  

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки визначені ст.254 КАС України.

          

Суддя:                                                                      Лучко О.О.

          

Постанова складена в повному обсязі 04.10.10 року.    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація