АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він- ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
cуддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових за-сідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у
Томашпільському районі Вінницької області, Державного казначейс-
тва України про поновлення процесуального строку, визнання бездія-
льності незаконною, зобов’язання нарахувати і виплатити недоплаче-
ні кошти як дитині війни за період 2006-2009 років, виплачувати пере
-раховане підвищення до пенсії в подальшому,
за апеляційною скаргою начальника управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області Цонкової К.В. на рішення Тома-шпільського районного суду Вінницької області від 11 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
12 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулася в Томашпільський районний суд Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про поновлення пропущеного процесуального строку, визнання бездіяльності відповідача незаконною, зо-бов’язання управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області протягом п’яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили нарахувати і виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соці-альний захист дітей війни» з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року у сумі 5117, 10 гривень, а також нараховувати і виплачувати їй 30% надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому ( а. с. 2-3 ).
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 чер- вня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено позивачці
Справа № 22-3975/10 Рішення ухвалено під головуванням судді Ставнійчука В.С.
Категорія 57 Доповідач Денишенко Т.О.
строк звернення до суду як пропущений з поважних причин, зобов’язано уп-равління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як дитині війни недоплачену пенсію в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі, пе-редбаченому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно. Зобов’язано Державне каз -начейство України виділити та перерахувати управлінню Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області необхідні кошти для виплати ОСОБА_1 нарахованої доплати до пенсії. В решті позовних вимог відмовлено ( а. с. 31-33 ).
Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, начальник управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області Цонкова К.В. оскаржує його та просить дане рішення скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові в повному обсязі ( а. с. 35-36 ). Апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізу-вавши докази в ній, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді пер-шої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга за-доволенню не підлягає, а рішення суду належить змінити з наступних під-став.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтвер-джуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності то- що ), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтверджен-ня, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка пра-вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного ( адміні-стративного ) судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунто-ваності є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для спра- ви, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність ви -сновків суду обставинам справи.
ОСОБА_1 є дитиною війни ( а. с. 4-8 ) і має право відповідно до ст. 6 За-кону України «Про соціальний захист дітей війни» на підвищення на 30% мі-німальної пенсії за віком отримуваної нею пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується за -мість пенсії.
Вирішуючи спір за позовом ОСОБА_1 та, задовольняючи частково її ви- моги за 2007-2009 роки, суд першої інстанції в мотивувальній частині свого рішення наголошує на публікації у газеті «33-й канал» за 17.02.2010 року № 8 ( 956 ), де дано роз’яснення з невиконання положень Закону № 2195-ІУ і су-дового порядку вирішення спірних питань. З цієї підстави суд дійшов виснов -ку про поважність причин пропуску ОСОБА_1 процесуального строку, встановленого законом для звернення в суд і поновив позиваці цей строк.
З таким висновком і обґрунтуванням рішення судом першої інстанції по-годитися не можна.
Починаючи з 2007 року питання правильності, спірних положень нараху-вання пенсій пільговим категоріям населення, в тому числі і дітям війни, не-одноразово висвітлювалися в періодичній пресі, Рішення Конституційного Суду України також оприлюднювалися, починаючи із зазначеного року, в за-собах масової інформації. Тому пояснення позивачкою причин пропуску нею трирічного строку позовної давності, як вона зазначає в позовній заяві, що їй стало відомо про порушення її прав з публікації в газеті ( до речі, не вказую-чи в якій та коли ), не може сприйматися як обгрунтоване, відповідаюче дійс-ним і об’єктивним обставинам.
Згідно з пунктом 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соці-альний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено.
До того ж, Законом України від 19 січня 2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про бюджет України на 2006 рік» із положень Закону Ук-раїни від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у поряд-ку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Між тим, Кабінет Міністрів України протягом 2006 року не приймав рі-шення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соці-альний захист дітей війни», безпосередньо у 2006 році запроваджено не було.
На підставі викладеного, позов ОСОБА_1 про виплату їй, як дитині вій-ни, підвищення до пенсії за 2006 рік задоволенню не підлягає як безпідстав-ний, тобто не через пропуск строку позовної давності, а як такий, що не ґрун-тується на нормах чинного законодавства України.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Держав-ний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік з врахуванням ст. 111 названо-го вище Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/ 2007 ( справа про соціальні гарантії громадян ) визнано такими, що не відпо-відають Конституції України ( є неконституційними ) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет Ук-раїни на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону України «Про соціальний за-хист дітей війни» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп /2008 ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет Украї-ни ) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії ді-тям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неко-нституційними ).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконститу-ційність. Відновлення дії норм законів, які дією зупинялися, але в подальшо-му таке зупинення визнано неконституційним, непотрібне, оскільки це питан -ня врегульовано поняттям, закладеним в ч.2 ст. 152 Конституції України.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у роз -мірах, визначених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій-ни», ОСОБА_1 має з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асиг-нувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів ли-ше тих виплат, вихідним критерієм розрахунку в яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскі-льки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про со -ціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за ві-ком.
В цій частині позовних вимог суд першої інстанції зробив вірні висновки та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством України, задоволи-вши вимоги ОСОБА_1 про перерахунок і виплату пенсії як дитині війни за періоди часу, вказані в судовому рішенні.
Разом з тим, задовольняючи клопотання представника відповідача Шпіклі-рного А.Х. та залучаючи до участі у справі в якості співвідповідача Державне казначейство України, в подальшому рішенням зобов’язуючи його вчинити певні дії на користь і першого відповідача і позивачки, суд першої інстанції припустився помилкового висновку щодо певних обов’язків цієї сторони про -цесу, помилився у визначенні належного відповідача за заявленими вимога-ми, у правовідносинах, що склалися між сторонами у справі.
Між позивачкою та Державним казначейством України не існує жодних правовідносин.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 2161 та з вра-хуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого ностановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2 ( з відповідними змінами ), управ-ління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечеють своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначають ( здійснюють перерахунки ) і виплачують пенсії, інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є належними відповідачами у справах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій за відповідними позовами.
З огляду на викладене залучення до участі у справі як другого відповідача Державного казначейства України є помилковим, управління Пенсійного фон -ду України у Томашпільському районі Вінницької області у даній справі ви-ступає належним відповідачем.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійсни-ти відповідні перерахування пенсії позивачки ( за ті періоди, коли дія законо-давчих норм не була зупинена ). Однак, відповідач в порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не здійснював, чим допустив неза-конну бездіяльність.
Суд перщої інстанції правильно вирішив спір, відмовивши у позові в час-тині стягнення на користь ОСОБА_1 конкретної грошової суми, проте не вирішив всіх заявлених вимог, не визначився щодо її вимог про нарахування і виплату коштів в п’ятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, про нарахування і виплату підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком на невизначений строк в подальшому.
Колегія cуддів прийшла до висновку, що в цій частині вимог належить від -мовити, оскільки спори на невизначений в майбутньому час не можуть вре-гульовуватися завчасно. Суди вирішують спори лише щодо існуючих спір-них правовідносин, а не тих, що можуть мати місце в майбутньому, чи, мож-ливо, не з'являться взагалі.
Стосовно вимоги про нарахування і виплату управлінням Пенсійного фон-ду України у Томашпільському районі Вінницької області недоплаченої що-місячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни протя-гом п'яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності, то така вимога ОСОБА_1 теж не підлягає задоволенню. З цього питання існує спеціальне законодавство ( Закон України «Про виконавче провадження» ) і суд не може регулювати дану вимогу поза встановленим порядком з виконан-ня судових рішень.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно засто-сованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідноси-ни, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не переда-ючи справи на новий розгляд, змінює рішення, він відповідно змінює розпо-діл судових витрат.
Колегія cуддів звертає увагу, що суд першої інстанції не вирішив питання розподілу судових витрат за результатом ухвалення рішення у справі.
На виконання вимог ст. 88 ЦПК України слід мати на увазі, що відповідач - управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінниць-кої області - звільнений від сплати державного мита, однак позовні вимоги в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають частковому задоволенню, пропорційно до розміру задово-лених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 88, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу начальника управління Пенсійного фонду України у То -машпільському районі Вінницької області Цонкової К.В. відхилити.
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 черв- ня 2010 року змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.
«Позов задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку для звернення до суду з даним позовом.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області щодо нездійснення перерахун-ку і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Зако-ну України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Томашпільському ра -йоні Вінницької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. ст. 6 Закону України «Про соціаль-ний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 тра-вня по 31 грудня 2009 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загаль-нообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум підвищен-ня до пенсії за ці періоди.
Стягнути з ОСОБА_1 недоплачені кошти з ІТЗ розгляду справи під час звернення в суд з позовом в сумі 83,00 гривні, з управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області на користь ОСОБА_1 18,50 гривень витрат, понесених нею на оплату ІТЗ розгляду справи в суді першої інстанції.
В решті позовних вимог, у позові до Державного казначейства України від -мовити».
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його прого-лошення, є остаточним і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча:
Судді: