АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Мартьянової Л.І., Пащенко Л.В.
при секретарі: Пшеничній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом в якому зазначила, що 26.09.2006 року між ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу за № 17/09/06 відповідно до умов якого СПД ОСОБА_1 зобов'язувався передати у власність ОСОБА_2 товар зазначений у договорі на умовах 100% передоплати. Свої зобов'язання за цим договором позивачка виконала повністю, сплативши до каси вартість товару у повному обсязі. Поставка товару повинна була здійснюватися до 31.03.2006р., але до цього часу відповідач не здійснив передачу товару і не повернув суму передоплати. Оскільки, невиконання у встановлений строк своїх зобов'язань відповідачем призвело до втрати комерційного інтересу, позивачка звернулась до суду з даним позовом в якому просить відшкодувати завданні їй збитки в розмірі 51 350,00 грн. – суми основного боргу та штрафної неустойки відповідно до п. 6.2 вищезгаданого договору у розмірі 93713,75 грн. (365 днів* 51350 грн. суми основного боргу*0,5%=93713,75 грн.), а всього 145 063,75 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги збільшили та просили стягнути з відповідача 51 350, 00 грн.- суму основного боргу, штрафну неустойку у розмірі 93 713,75 грн. та 3% річних в сумі 4621, 50 грн., а також судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 травня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з СПД ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 51 350,00 грн. – суму основного боргу, штрафну неустойку у розмірі 93 713,75 грн. та 3% річних в сумі 4621,50 грн., а також витрати понесені позивачем при сплаті судового збору в сумі 1496,85 грн. та по оплаті за ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог. Дане рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Матеріалами справи встановлено, що 26.09.2006 року між ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу за № 17/09/06 відповідно до умов якого СПД ОСОБА_1 зобов'язувався передати у власність ОСОБА_2 товар зазначений у договорі на умовах 100% передоплати. Зобов'язання за цим договором позивачка виконала повністю, сплативши до каси вартість товару у повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов'язання за умовами договору, щодо передачі у власність ОСОБА_2 товару, не виконав.
Згідно з ст. 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не здійснив передачу товару і не повернув суму передоплати ОСОБА_2, чим порушив вимоги вищезазначеного договору та цивільного законодавства України.
Вирішуючи дану справу по суті заявлених позовних вимог та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції дав належну та об’єктивну оцінку зібраним по справі доказам, ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Разом з цим, суд стягнув розмір неустойки, який значно перевищує розмір збитків.
Відповідно до вимог ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Колегія суддів приходить до висновку, що розмір неустойки необхідно зменшити до 2500 грн. При цьому судом врахований розмір збитків, нанесений позивачці, що між сторонами укладений не договір поставки, а договір купівлі – продажу, укладений між сторонами про придбання штукатурки.
Керуючись ст.ст. 307, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
В резолютивній частині рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 11 травня 2010 року вказівку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 замість 93713грн.75 коп. неустойки, стягнути 25000 (двадцять п’ять тисяч)грн.
В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: