АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.
при секретарі: Пшеничній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
у с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду з даним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 березня 2008 року між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/035-43/60112 згідно якого відповідачці був наданий кредит у сумі 160 000 доларів США, строком по 14.03.2028 року із сплатою 13% річних.
На виконання умов договору Банк надав Боржнику 160 000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 097Д8599 від 14.03.2008 року. 14.03.2008р.
Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до якого в забезпечення вимог Банку, що випливають з кредитного договору, ОСОБА_1 передала у іпотеку нерухоме майно, а саме, АДРЕСА_1.
22.05.2009 року між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції і ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 1 до кредитного договору № 014/035-43/60112 від 14.03.2008 року.
22.05.2009р. між Банком та ОСОБА_3, яка є майновим поручителем ОСОБА_1 та ОСОБА_1 Було укладено договір іпотеки, відповідно до якого в забезпечення вимог Банку, що випливають з кредитного договору, Іпотекодавець передав у іпотеку нерухоме майно, а саме, нежиле приміщення (офісне приміщення) АДРЕСА_2.
14 березня 2008 року, як забезпечення повернення ОСОБА_1 кредиту та відсотків за користування ним, між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Відповідач зобов'язаний у відповідності до п. 16.3 кредитного договору № 014/035-43/60112 за порушення строків повернення кредиту і відсотків за кредит сплачувати Банку пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується за період з 15.08.2009р. по 09.02.2010р. Сума пені складає 35021,02 доларів США (в еквіваленті станом на 09.02.2010р. за курсом НБУ-280427,31 грн.).
Відповідач проводив часткові розрахунки, що підтверджується довідкою про часткові погашення суми боргу по кредиту та відсотках від 09.02.2010р.
13.08.2009 року Відповідачам була вручена вимога про усунення порушення № 07-16/5-3672, що підтверджується особистим підписом, але взяті зобов'язання Відповідач в повній мірі не виконав.
Так, станом на 09.02.2010 року не здійснив часткове погашення по кредиту 2124,75 доларів США (в еквіваленті станом на 09.02.2010р. за курсом НБУ 17013,72грн.) та відсотки в сумі 22380,71 доларів США (в еквіваленті станом на 09.02.2010р.за курсом НБУ 179211,29 грн.).
Наведене змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 квітня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції заборгованість по кредиту у сумі 1270786,79 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 179211,29 грн. пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 280427,31 грн., а всього на суму 1730425,40 грн., що еквівалентно 216103,28 доларів США, а також 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрати на ІТЗ розгляду справи в тому числі і за рахунок заставного майна згідно договору іпотеки від 22.005.2009 року – нежилого приміщення (офісне приміщення) АДРЕСА_2, яке належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 В позові ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
У апеляційній скарзі ПАТ "Райффайзен банк Аваль" просить рішення суду скасувати, як незаконне, необґрунтоване та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов повністю. Вважає, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду І інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору поруки укладеного з ОСОБА_2 14.03.2008 року закінчився, але в рішенні суд не визначив на якій підставі договір поруки закінчився, відсутнє посилання на норму закону або пункт договору.
Відповідно до п. 4.1. договору поруки від 14.03.2008 року договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.
В порушення вище зазначених норм цивільного законодавства, суд прийняв рішення стягнути заборгованість з одного боржника.
Таким чином, з урахуванням того, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції задоволити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 квітня 2010 року скасувати і постановити по справі нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції заборгованість по кредитному договору в сумі 1270786 грн. 79 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 179211 грн. 29 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 280427 грн. 31 коп., а всього 1730425 грн. 40 коп., а також 1 700 грн. судового збору та 120 грн. втирати на ІТЗ розгляду справи в тому числі і за рахунок заставного майна згідно договору іпотеки від 22 травня 2009 року–нежилого приміщення (офісне приміщення) АДРЕСА_2, яке належить на праві власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3.
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: