АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Іванюка М.В., Медвецького С.К.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю адвоката ОСОБА_1,
позивачки, апелянтки ОСОБА_2, представників відповідачів - виконко-му Вінницької міської ради-Гусака Д.Д., ТОВ «Бокуд-1» - Сташко А.І., пред-ставника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог що до предмета спо -ру, на стороні відповідачів - ВАТ «Вінницький інструментальний завод» - Десятник Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ТОВ «Бокуд-1», виконавчого
комітету Вінницької міської ради про вселення, зобов’язання
укласти договір житлового найму, поновлення реєстрації,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Замостян-ського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
18 березня 2005 року ОСОБА_2 звернулася в Замостянський район-ний суд м. Вінниці з позовом до ВАТ «Вінницький інструментальний завод» про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення, поновлення реєст-рації в помешканні ( т. 1, а. с. 2 ). Позов мотивований тим, що позивачка, під час перебування у шлюбі із ОСОБА_5 згідно ордера від 10.10.1988 ро-ку, виданого на підставі рішення адміністрації і профкому заводу, на сім’ю з чотирьох осіб отримала кімнату АДРЕСА_1. У 1989 році ОСОБА_5 помер. В подальшому адміністрація заво-ду самоправно виселила ОСОБА_2 з кімнати № 1, зняла з реєстрації, все -ливши туди інших осіб. У зв’язку з викладеним ОСОБА_2 звернулася в суд з даним позовом.____________________________________________
Справа № 22-3912/10 Рішення ухвалене під головуванням судді Сичука М.М.
Категорія 41 Доповідач Денишенко Т.О.
26 грудня 2005 року ОСОБА_2 уточнила власні позовні вимоги, по-
силаючись на інвентаризаційну справу, просила зобов’язати адміністрацію ВАТ «Вінницький інструментальний завод» не чинити їй перешкоди в корис-туванні кімнатою АДРЕСА_1, вселити її в дану кімнату гуртожитку ( т. 1, а. с. 95 ).
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 травня 2006 ро -ку ( т. 1, а. с. 129 ) було задоволено клопотання позивачки та притягнуто до участі в даній справі в якості співвідповідача виконком Вінницької міської ра ди з врахуванням передачі гуртожитку по вул. Баженова, 36 в комунальну власність територіальної громади м. Вінниці ( т. 1, а. с. 122-124 ).
08 червня, 13 вересня 2006 року ОСОБА_2 подавала суду заяви з кло -потаннями прийняти її відмову від позову до ВАТ «Вінницький інструмент-тальний завод», який не є власником спірного житла, у неї немає перешкод в користуванні АДРЕСА_1 ( т. 1, а. с. 139, 150 ). Ухвалою cуду пер-шої інстанції від 13 вересня 2006 року ( т. 1, а. с. 151 ) прийнято відмову ОСОБА_6 від позову до ВАТ «Вінницький інструментальний завод», ви-конкому Вінницької міської ради про усунення перешкод в користуванні жит -лом, вселення в кімнату АДРЕСА_1 і в цій частині провадження у справі за- крито.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 03 жовтня 2006 ро -ку ( т. 1, а. с. 158 ) в якості співвідповідачів у справі за позвом ОСОБА_2 до ТОВ «Бокуд-1» про поновлення реєстрації в кімнаті АДРЕСА_1 притягнуто ВАТ «Вінницький інс-трументальний завод» та виконком Вінницької міської ради.
05 лютого 2010 року ОСОБА_2 подала суду позовну заяву зі змінами і уточненнями, де просила зобов’язати ТОВ «Бокуд-1» здійснити її реєстра-цію в кімнаті АДРЕСА_1 і вселити її в дану кімнату ( т. 1, а. с. 233-235 ). В позовній заяві ОСОБА_2 зазначала, що з 1988 по 2009 роки вона постійно прожиала у спірній кім-наті, але в 1999 році за позовом ВАТ «Вінницький інструментальний завод» судом було ухвалено рішення про визнання позивачки втратившою право ко-ристування кімнатою АДРЕСА_2, в 2004 році на підставі цього судового рішення її було виписано з гуртожитку. У 2006 році відбулося судове рішення про виселення ОСОБА_2 з кімна-ти АДРЕСА_1, а в січні 2010 року працівниками Замостянського відділу ДВС позивачку виселено з кімнати № 1 цього гуртожитку. Викладені обставини спонукали ОСОБА_2 просити суд про задоволення заявлених нею вимог.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 лютого 2010 ро -ку ( т. 1, а. с. 238 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів притягнуто ВАТ «Вінницький інструментальний завод».
У травні 2010 року ОСОБА_2 подала суду позовну заяву зі змінами та уточненнями ( т. 2, а. с. 51 ), де просила зобов’язати виконком Вінницької міської ради укласти з нею договір найму кімнати АДРЕСА_1, зобов’язати ТОВ «Бокуд-1» здійснити її реєстрацію в цій кімнаті, вселити її в це помешкання.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2010 року у позові ОСОБА_2 до ТОВ «Бокуд-1», виконкому Вінницької місь-кої ради про зобов’язання укласти договір найму, поновлення реєстрації та вселення відмовлено ( т. 2, а. с. 67-69 ).
Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_2 оскар-жує його в апеляційному порядку, просить рішення скасувати, справу напра-вити на новий судовий розгляд ( т. 2, а. с. 73-76 ). Апелянтка вважає оскаржу-ване рішення незаконним, необгрунтованим, ухваленим без з’ясування всіх обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення і заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді пер-шої інстанції, колегія cуддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони під-тверджуються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судачин-ства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які бу -ли досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і все-бічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обста-винам справи. Суд повинен кожен доказ проаналізувати, оцінити його досто-вірність та допустимість.
Судове рішення відповідає цим вимогам.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 травня 1999 ро –ку ОСОБА_2 ( на той час ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ) визнано такою, що втратила право користування ( проживання ) кімнатою-ізолятором АДРЕСА_2 ( т. 2, а. с. 10 ). В рішенні суду зазначено, що в цій кімнаті позивачка не проживала з липня 1997 року, оскільки, вийшовши заміж за ОСОБА_7, пере-йшла на інше постійне місце проживання по АДРЕСА_3. Даний позов ОСОБА_2 визнавала, рішення не оскаржувала, воно набрало законної сили.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 не звільняла кімнату-ізолятор № 23, ігнорувала неодноразові повідомлення ТОВ «Добробут-Плюс», яке обслуго-вувало даний гуртожиток, речі позивачки комісійно були перенесені в кладо-ву, що оформлено актом від 12.10.1999 року, копією опису переліку речей.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 29.04.2009 року ( т. 2, а. с. 11-18 ), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької об-ласті від 03.08.2009 року, у справі за позовом ОСОБА_8, до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8 - голови правління ВАТ «Вінницький інструменталь-ний завод», виконкому Вінницької міської ради про визнання ордера недійс-ним, позов ОСОБА_8 задоволено, виселено ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. В позові ОСОБА_2 відмовлено. Дане рі-шення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рі-шенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало за-конної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом було встановлено, що ОСОБА_2 користувалася лише однією кімнатою АДРЕСА_2 згідно ордера від 10.10.1998 року, виданого на ім'я її чоловіка ОСОБА_5 ( т. 2, а. с. 9 ). При цьому судовим рішенням від 20.05.1999 року вона визнана втратившою право користування цією кімна-тою.
Колегією cуддів апеляційного суду прийнято до уваги, що в даному судо-вому засіданні 23 вересня 2010 року ОСОБА_2 пояснювала, що кімната № 2 є фактично і по суті кімнатою № 1. Такі її пояснення відображені і в тех-нічному записі фіксування судового процесу. Разом з тим, з кімнати № 2 ( № 1 ) ОСОБА_2 державною виконавчою службою Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ виселена на підставі рішення Замостянського район-ного суду м. Вінниці від 29.04.2009 року, яке набрало законної сили, без надання іншого жилого приміщення.
З набранням законної сили рішенням Замостянського районного суду м. Він- ниці від 20 травня 1999 року, яким ОСОБА_2 визнано втратившою право користування ( проживання ) кімнатою-ізолятором № 23 гуртожитку ВАТ «Він-ницький інструментальний завод» по вул. Баженова, 36 в м. Вінниці, ОСОБА_2 втратила право користування будь-якою кімнатою, житловою площею в цьому гуртожитку, оскільки в даний гуртожиток в установленому законом по-рядку вона не поселялася, ордера на дане житло не отримувала.
Статтею 58 ЖК України встановлено, що на підставі рішення про надання житлового приміщення в будинку громадського або державного житлового фон -ду виконавчий комітет районної, міської, селищної, сільської ради видає гро-мадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове при -міщення. Користування жилим приміщенням в будинках громадського або дер -жавного житлового фонду здійснюється згідно договору найму житлового при -міщення ( ст. 61 ЖК України ).
Договір найму житлового приміщення в будинках державного і громадсько-го житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією ( а в ра -зі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією ) і най-мачем - громадянином, на ім’я якого видано ордер.
Пунктом 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого поста-новою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 року № 208, визначено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який також є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
За викладених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у позові ОСОБА_2 як безпідставному і необгрунтованому.
Статтями 10, 11 ч.1 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здій -снюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, доведення перед судом їх пе-реконливості. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на під-ставі доказів сторін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухва-лив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не мо-же бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Вирішуючи дану справу по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дав належну та об’єктивну оцінку зібраним по справі доказам, ухва-лив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом повно з’я-совано обставини справи, котрі мають для неї значення, висновки суду відпові-дають цим обставинам. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України судове рішення мотивовано щодо прийняття до уваги одних доказів і відхилення ін-ших, тому підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вба-чає.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 необгрунтовані і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, ко-легія cуддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошен-ня, проте може бути оскаржена в двадцятиденний термін в касаційному пордяку до Верховного Суду України.
Головуюча:
Судді :