Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1575/2010р.                                      Головуючий у першій

                                                                  інстанції Гаркуша О.М.

Категорія 57                                                      Доповідач у апеляційній

                                                              інстанції Водяхіна Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого       - Клочка В.П.,

суддів               - Водяхіної Л.М., Єфімової В.О.,

при секретарі     - Липченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 26 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про спонукання до виконання певних дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Ленінського  районного суду м. Севастополя від 26 грудня 2009  року позов ОСОБА_3   задоволено частково. Постановлено зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському  районі м. Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_3  пенсію, відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 липня 2009 року по грудень 2009  року включно у розмірі 627,60  грн.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя  просить скасувати постанову суду,  як ухвалену без урахування факту відсутності певних коштів і фінансування на виплату державних соціальних гарантій, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Зі справи видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с.4, 5 ), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлений на рівні 573грн.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України”,  мінімальний  розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня – 470грн., з 1 квітня – 481грн., з 1 липня – 482грн., з 1 жовтня 498грн.

Як вбачається зі справи, та не спростовувалося сторонами (а.с. 10 ), у 2009 році відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Суд правильно оцінив викладене і ту обставину, що у зв’язку з тим, що у 2009 році не проводились відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача для виплати їх особам, на яких розповсюджується Закон України «Про соціальний захист дітей війни» і, обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, відмовивши у задоволенні позову щодо визнання дії відповідача неправомірними щодо невиплати позивачу недоплаченої щомісячної разової допомоги за 2009 рік та стягнув на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 липня 2009 року по грудень 2009 року, в сумі 627 грн. 60 коп . (498х20%=99,6х4=398,4; 573х20%=114,6х2=229,2; 398,4+229,2=627,6).

Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам  ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.

Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м. Севастополя – відхилити.

Постанову місцевого суду Ленінського  району м. Севастополя від 26 грудня 2009  року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.

Головуючий :                             В.П.Клочко

Судді:                                 Л.М.Водяхіна

                                    В.О.Єфімова