Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1542/2010р.                                      Головуючий у першій

                                                                  інстанції Балюкова К.Г.

Категорія 57                                                      Доповідач у апеляційній

                                                              інстанції Водяхіна Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого       - Клочка В.П.,

суддів               - Водяхіної Л.М., Єфімової В.О.,

при секретарі     - Липченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 07 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про визнання бездіяльності противоправною, зобов’язання нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної допомоги, як дитині війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Ленінського  районного суду м. Севастополя від 07 грудня 2009  року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Постановлено зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському  районі м. Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_3  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 01.11.2008 року по 31.12.2009  року у розмірі 1424,40  грн.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м. Севастополя просить скасувати постанову суду,  як ухвалену без урахування факту відсутності певних коштів і фінансування на виплату державних соціальних гарантій, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Зі справи видно, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с.3 ,4 ), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України”,  мінімальний  розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня – 470грн., з 1 квітня – 481грн., з 1 липня – 482грн., з 1 жовтня 498грн.

Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлений на рівні 573грн.

Як вбачається зі справи, та не спростовувалося сторонами (а.с.7), у 2008-2009 роках відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Суд правильно оцінив викладене і ту обставину, що зі справжнім  позовом ОСОБА_3  звернулася лише 20.10.2009  року (а.с.1), тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, та не надала доказів поважності причин пропуску строку і, обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, та стягнення на користь позивача недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.11.2008 року по 31.12.2009 року, в сумі 1424 грн. 40 коп. (498х20%=99,6х12=1195,2; 573х20%=114,6х2=229,2; 1195,2+229,2=1424,4)  

Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам  ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” та ст.99 КАС України.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.

Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м. Севастополя – відхилити.

Постанову місцевого суду Ленінського  району м. Севастополя від 07 грудня 2009 року  - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.

Головуючий :                             В.П.Клочко

Судді:                                 Л.М.Водяхіна

                                    В.О.Єфімова