Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1404/2010р.                         Головуючий у першій

                                        інстанції Левадко С.І.

Категорія 57                                       Доповідач у апеляційній

                                          інстанції Водяхіна Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 червня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого  - Єфімової В.О.,

суддів       - Водяхіної Л.М., Колбіної Т.П.,

при секретарі- Шевченко О.В.,

за участю    - представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційні скарги позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 18 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 18 грудня 2009 року   позов ОСОБА_3   задоволено частково . Постановлено визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя з приводу застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_3 показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, який дорівнює 1197,91 грн. - противоправними. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік, починаючи з 1 березня 2009 року, та забезпечити її виплату позивачу.

Вирішено питання про судові витрати.  

Не погодившись з постановою, ОСОБА_3 та його   представник  ОСОБА_4   надалі апеляційні скарги, в яких ставлять питання про скасування постанови з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та постановлення нової, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив с того, що відповідач, при розрахунку коефіцієнта заробітної плати, необґрунтовано використовував показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, до того ж за 2007 рік.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія.

Питання перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, регулюється ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких (ч.4 ст.42 вказаного Закону) була передбачена можливість, за бажанням пенсіонера, проведення перерахунку пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N10-рп/2008, зміни внесені до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що при розгляді і вирішенні даного спору має бути застосовані норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

При таких обставинах, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач для обчислення заробітної плати застрахованої особи при перерахунку пенсії повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, а вимогами ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких був зобов'язаний застосувати такий показник, як середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахуванням) пенсії, а не показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Частково задовольняючі вимоги позивача щодо стягнення на його користь судових витрат, суд першої інстанції врахував положення ст.ст. 91,94 КАС України, відмовивши у задоволенні витрат пов’язаних з переїздом представника позивача до іншого населеного пункту, у зв’язку з тим, що данні витрати документально не підтверджені та стягнувши на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставах викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст.ст.303, 304, 305, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4   - відхилити.

Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 18 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий :                             В.О.Єфімова

Судді:                                 Л.М.Водяхіна

                                    Т.П.Колбіна