Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1283/2010р.                       Головуючий у першій

                                        інстанції Гаркуша О.М.  

Категорія                                       Доповідач у апеляційній

                                             інстанції Водяхіна Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого       - Єфімової В.О.,

суддів             - Водяхіної Л.М., Зотова В.С.,

при секретарі     – Пономаренко О.О.,

за участю           - представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Підприємства «Будівельне управління ЧФ Міністерства оборони Російської Федерації», ОСОБА_5 про визнання правочином договору пайової участі у фінансуванні будівництва, визнанні цього правочину договором підряду на капітальне будівництво,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2009 року ОСОБА_4   звернулась до суду з позовом до Підприємства «Будівельне управління ЧФ Міністерства оборони Російської Федерації», ОСОБА_5 про визнання правочином договору пайової участі у фінансуванні будівництва, визнанні цього правочину договором підряду на капітальне будівництво.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 лютого 2010 року позовну заяву ОСОБА_4 визнано неподаною та повернено на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4   подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали у зв’язку з порушенням судом норм процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою та другою ст.121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи видно, що ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя від 24 грудня 2009 року позовна заява ОСОБА_4 була залишена без руху, оскільки позивачка не вказала ціну позову за спором майнового характеру, якими є вказані в позові договори та не надала документів про сплату судового збору і розходів на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі, передбаченому для спорів майнового характеру, а сплачені судові витрати не відповідають дійсному розміру цих витрат, встановленому законом. У строк до 14 лютого 2009 року ОСОБА_4 було запропоновано усунути вказані недоліки позову (а.с.22).

  Також, з матеріалів справи видно, що копія ухвали Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 грудня 2009 року надіслана на адресу позивача 27 січня 2010 року, проте докази її отримання зазначеною особою у матеріалах справи відсутні(а.с.23).

    Крім того, виходячи з позовної заяви предметом позовних вимог є вимоги немайнового характеру, які не підлягають оцінці, оскільки ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Підприємства «Будівельне управління ЧФ Міністерства оборони Російської Федерації», ОСОБА_5 в якому просила визнати договір пайової участі у фінансуванні будівництва №03/010 від 11.01.2006 року удаваним правочином та визнати цей договір договором підряду на капітальне будівництво.

    Таким чином, сплативши державне мито у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідно  у розмірі 37 грн., як встановлено Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005р. „Про затвердження порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів” для позовів немайнового характеру, та не вказавши у позовній заяви ціну позову, позивачка не порушила вимоги ст.119 ЦПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, та відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на розгляд суду першої інстанції зі стадії прийняття позову.

Керуючись ст.303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 лютого 2010 року скасувати, повернути заяву на розгляд суду першої інстанції зі стадії прийняття позову.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців із дня набрання чинності.

Головуючий :                             В.О.Єфімова

Судді:                                 Л.М.Водяхіна

                                    В.С.Зотов