Справа № 22ц-506/2007 р.
Категорія 15
Головуючий у 1-ій інстанції суддя Вабаніна В.А.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2007 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів: Козлова С.П., Повєткіна В.В.
При секретарі: Білоус A.M.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргами ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
на рішення Нікопольского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман" про визнання недійсним договору оренди майна, виділ майнового паю, стягнення заборгованості по орендній платі, пені та моральної шкоди, -
Встановив :
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ТОВ "Гетьман". Просила визнати недійсним договір оренди майна № 110, зареєстрований Криничанською сільрадою 09 листопада 2001 року за № 17 6, посилаючись на виконання відповідачем не в повному обсязі зобов'язань по сплаті орендної плати та не її підпису на цьому договорі, виділити на суму 15086,00 грн. відповідно до пайнового сертифікату майно колишнього КСП ім.Ілліча, стягнути заборгованість по орендній платі у сумі 150,86 грн., пеню у сумі 372,72 грн., моральну шкоду у зв'язку з неповерненням майнового паю у сумі 9000,00 грн. та витрати по сплаті дермита у сумі 468,80 грн. та за правову домогу у сумі 3199,00 грн. (а.с.5-7).
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з доповненим позовом до ТОВ "Гетьман", посилаючись на ті ж самі обставини просила визнати недійсним договір оренди майна № 110, , виділити майно колишнього КСП ім.Ілліча на суму 15086,00 грн., стягнути заборгованість по орендній платі у сумі 281,36 грн., пеню у сумі 372,72 грн., моральну шкоду у зв'язку з неповерненням майнового паю у сумі 9000,00 грн. та витрати по сплаті дермита у сумі 468,96 грн. та за правову домогу у сумі 3216,00 грн. (а.с.27-30).
Рішенням Нікопольского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визнаний недійсним договір оренди майна № 110, укладений між сторонами на суму майна 15086,00 грн., з ТОВ "Гетьман" на користь ОСОБА_1. стягнуто 281,36 грн. невиплаченої орендної плати, 372,72 грн. пені, а всього 654,08 грн., а також судові витрати на оплату держмита 215,40 грн., на одержання юридичної допомоги - 500,00 грн., в задоволенні інших вимог ОСОБА_1. - відмовлено (а.с.40-42).
В апеляційних скаргах (а.с.4 9-50,56-57) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на неповноту з'ясування обставин по справі та невідповідність висновків суду обставинам справи в частині відмови у задоволенні позову про виділ майна в натурі і відшкодування моральної шкоди у сумі 9000,00 грн., а також часткового відшкодування витрат на одержання юридичної допомоги, просять рішення суду першої інстанції скасувати у.повному обсязі і постановити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши' законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарги є необгрунтованними і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
2
Як вбачається з апеляційних скарг, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди майна та в частині стягнення невиплаченої орендної плати і пені.
Тому підстав для скасування рішення суду в цій частині немає.
Постановлюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про виділ майна в натурі і відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав можливості повернути позивачці майно, так не був його співласником, а лише орендарем, тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди ща неповернення цього майна.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
З матеріалі справи вбачається, що за договором оренди майна № 110, укладенно-го між сторонами, відповідачу передавалось не конкретне належне позивачці майно, а вартістю 15086,00 грн., тобто відповідно до вартості майна зазначенного у свідоцтві про право власності на майновий пай (а.с.2,3).
Таким чином, майно позивачки було передано відповідачу в оренду у складі іншого майна, яке раніше належало ліквідованому на цей час КСП ім.Ілліча і членам КСП не розподілено.
Як вбачається з матеріалів справи, питанням виділу майна в натурі відповідно до його вартості, зазначеної у свідоцтві про право власності на майновий пай, займається Комісія з органцізації вирішення майнових питань колишнього КСП ім.Ілліча (а.с.12).
Тому рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про виділ майна в натурі відповідає обставинам справи.
Зважаючи на те, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди обгрунтовані позивачкою посиланням на порушення відповідачем її прав у зв'язку з неповерненням належного їй майна, суд першої інстанції обгрунтованно не знайшов підстав для задоволення позову в цій частині.
Так само правильно з урахуванням обсягу задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив при частковом відшкодуванні судових витрат на одержання юридичної допомоги.
З огляду на вищезазначене, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про виділ майна в натурі є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам по справі і постановив законне і обгрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Порушень матеріального та процесуального права при ухваленні рішення судом не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Нікопольского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2006 року - залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: