Судове рішення #11274697

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

        

ПОСТАНОВА

Іменем України


16.08.10Справа №2а-2734/09/9/0170



   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК     

до  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой     

про стягнення 544,00 грн. заборгованості

за участю представників:

позивача – не з’явився;

відповідача  – не з’явився;  

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой про стягнення заборгованості у сумі 544,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не відшкодовуються суми пенсій, по яким відповідні підприємства не надали Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань документи, що підтверджують право цих працівників на страхові виплати та соціальні послуги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 13.08.2009 року провадження по справі зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним адміністративним судом справ № 2а-2712/09/10/0170 та   № 2а-2715/09/10/0170.

Судом 07.05.2010 року до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой були направлені запити щодо необхідності надання інформації про розгляд Севастопольським апеляційним адміністративним судом справ № 2а-2712/09/10/0170 та   № 2а-2715/09/10/0170.

Однак, станом на 22.07.2010 року відповіді на запити судом отримані не були.

Ухвалою суду від 22.07.2010 року провадження по справі поновлено.

Позивач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином про що є розписка в отриманні повістки (а.с.41), клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття у судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо зобов’язання відповідача, який є також суб’єктом владних повноважень, прийняти до відшкодування витрати  на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суд зобов’язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими,  безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач в період за грудень 2008 року щомісячно підписували акти щомісячної звірки  витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер  внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с.6).

У зв’язку з виникненням неузгодженості між розрахунками УПФУ в Джанкойському районі АР Крим та  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой  АРК  до акту та списку осіб, яким   виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер  внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, була складена таблиця розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Розбіжності в розмірі виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_1, з яких 71,80 грн. основний розмір пенсі, 472,20 грн. державна адресна та цільова допомога, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по Джанкойському районі, не прийнятих до заліку за грудень 2008 р. (а.с.7); актом №5 про нещасний випадок на виробництві від 25 травня 1983 р. за формою Н-І (а.с.10); довідкою МСЕК 73-БЛ №142363 від 21.09.1983 р. (а.с.11), довідкою МСЕК КРМ-Р-82 №010021 від 16.01.1985 р. (а.с.12).

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N1261 від 24.10.2007 останній є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Пунктом 15 Положення встановлено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 та Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №11-2 від 27.06.2002р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.07.2002р. №581/6869 управління Пенсійного фонду України в  районах, містах і районах у містах та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі входять до єдиної системи органів пенсійного фонду, але мають різні повноваження.

За таких обставин, Пенсійний фонд України, головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах є окремими суб’єктами владних повноважень, а відтак їх неможливо ототожнювати або вважати однією особою.  

Відповідно до п. 1.1 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005р. №43 Виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.

Згідно до п. 2.1 Положення основними завданнями виконавчої дирекції Фонду є, серед іншого, забезпечення дотримання положень Конституції України та вимог чинного законодавства, інших нормативно-правових актів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності;  збір та акумулювання страхових внесків, визначення умов, порядку обслуговування і гарантій збереження коштів Фонду, що формуються за рахунок страхових внесків та інших джерел фінансування.

Відповідно до пп.4 п. 3.1. Положення виконавча дирекція Фонду, зокрема, співпрацює з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3  Положення виконавча дирекція Фонду здійснює керівництво робочими органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контроль за їх діяльністю щодо виконання ними завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, рішень правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду здійснює управління соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві шляхом проведення виконавчо-розпорядчої діяльності, яка передбачає забезпечення виконання рішень правління Фонду, видання наказів щодо планування, збору, акумулювання та обліку страхових внесків, забезпечення в повному обсязі реалізації завдань цього виду соціального страхування, які належать до компетенції виконавчої дирекції Фонду.

Згідно до п. 1.2 Положення  робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення, які є самостійними юридичними особами і реалізують завдання та основні принципи страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Пунктом 1 Типового положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України N 19 від 20.04.2001 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення) є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що утворюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Згідно п.1 Типового положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України N 17 від 20.04.2001  Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі  є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що утворюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

До складу управління входять відповідні відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду), а також апарат управління, який здійснює на території управління державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - страхування від нещасного випадку).

Як вбачається із зазначених типових положень, до повноважень управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її відділення в районах та містах не віднесено здійснення відшкодування органам Пенсійного фонду України витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її робочі органи є владними суб’єктами з різними повноваженнями, а відтак їх неможливо ототожнювати, або вважати однією особою.  

Щодо відшкодування відповідачем позивачу витрат на виплату основного розміру пенсії.   

Постановою №5-4/4 від 04.03.03р. Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції 16.05.03р. за №376/7697) (далі Порядок №5-4/4 від 04.03.03р.).

Зазначеним порядком встановлено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат. Відповідно до Порядку, управління Пенсійного фонду в районах і містах області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у цих районах та містах у встановлений Положенням термін проводять звірку на предмет визначення сум витрат та подають акт звірки головному обласному управлінню Пенсійного фонду та обласному управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Головне управління обласного Пенсійного фонду та обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у встановлений Положенням термін узгоджують суми, що підлягають відшкодуванню та подають свою довідку відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування.

Згідно  з п.7 зазначеного Положення, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.  

Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.  

Оскільки відповідач не здійснює перерахування грошових коштів Пенсійному фонду України, відповідно до вищезазначеного Порядку, стягнення з відповідача відповідних грошових коштів може призвести до подвійного фінансування зазначених витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Окрім того, як зазначалося вище, до повноважень відповідача, відповідно до Положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення не віднесено до обов’язку відшкодування зазначених витрат. Відшкодування зазначених витрат віднесено до повноважень саме Фонду.

Щодо включення позивачем до розміру  відшкодування державної адресної допомоги за грудень 2008 року по зазначеній особі, суд зазначає наступне.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» N1788-XII від  05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.0 р. непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Частиною 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від  09.07.03р. передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.08р. № 265 не включається.

Отже суд дійшов висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов’язки саме органів Пенсійного фонду України.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що державна адресна допомога у даному випадку по суті є пенсією по інвалідності, включається до її основного розміру і повинна відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з викладених вище норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.

Окрім того, відповідно до п. 3 зазначеного Порядку №5-4/4 від 04.03.03р.  відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів “а”, “в”, “г” статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом – суми що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним і державна адресна допомога до пенсії не входить.

Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.08р. № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Адресна допомога також не відноситься і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265.

           За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд   

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

            У разі неподання  апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

  Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.      

Суддя                                                                          Цикуренко А.С.

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація