Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2009/2010р. Головуючий у першій
інстанції Левадко С.І.
Категорія 57 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Водяхіної Л.М., Колбіної Т.П.,
при секретарі - Шевченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про визнання бездіяльності противоправною, зобов’язання нарахування та виплату недоплачену щомісячну надбавку до пенсії дитині війни,-
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 жовтня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Постановлено визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з жовтня 2008 року по 31.12.2008 року - протиправною. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з жовтня 2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 298,80 грн.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя просить скасувати постанову суду, як ухвалену без урахування факту відсутності певних коштів і фінансування на виплату державних соціальних гарантій, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Зі справи видно, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с.4,5), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня – 470грн., з 1 квітня – 481грн., з 1 липня – 482грн., з 1 жовтня 498грн.
Як вбачається зі справи, та не спростовувалося сторонами (а.с.10), у 2008 році відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд правильно оцінив викладене і ту обставину, що зі справжнім позовом ОСОБА_3 звернувся лише 07.10.2009 року (а.с.1), тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, та не надав доказів поважності причин пропуску строку і, обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, та стягнення на користь позивача недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з жовтня 2008 року по 31.12.2008 року, в сумі 298 грн. 80 коп. (498х20%=99,6х3=298,8)
Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя – відхилити.
Постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 27 жовтня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий : В.О.Єфімова
Судді: Л.М.Водяхіна
Т.П.Колбіна