2а-2440/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 р. м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді – Малюк В.М.
при секретарі - Гуга Т.П.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ та АТІ з обслуговування м. Ужгорода, інспектора ДПС м.Ужгорода Сливича Петра Йосиповича про визнання незаконним рішення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 7 вересня 2010 року, інспектором ДПС м. Ужгорода Сливич П.Й. відносно нього було запроваджено протокол серії АО1 №000089 за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме, за те, що він 07.09.2010 року, о 08 год. 55 хв., в м. Ужгород, на пр. Свободи, керуючи автомобілем марки «Пежо», д/н НОМЕР_1, проїхав на заборонний сигнал світлофору (червоний), чим порушив п.8.7.3 ПДР.
На підставі даного протоколу, інспектором було винесено постанову серії АО №116892 від 07.09.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 грн.
Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки остання винесена з порушенням його законних прав та врахування обставин, що мають важливе значення для вирішення справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, визнати дії інспектора неправомірними, постанову серії АО №116892 від 07.09.2010 р. скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити.
Представник суб'єкта оскарження – інспектор ДПС м. Ужгород Сливич П.Й. в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належно повідомлений. Своїх письмових заперечень на адресу суду не надав.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 7 вересня 2010 року інспектором ДПС м. Ужгород Сливич П.Й. було запроваджено протокол серії АО1 №000089 відносно ОСОБА_1, з якого слідує, що останній 07.09.2010 року, о 08 год. 55 хв., в м. Ужгород, на пр. Свободи, керуючи автомобілем марки «Пежо», д/н НОМЕР_1, проїхав на заборонний сигнал світлофору (червоний), чим порушив п.8.7.3 ПДР.
На підставі зазначеного протоколу інспектором було винесено постанову серії АО №116892 від 07.09.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України.
Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами(ст. 251 КпАП України).
Як слідує з пояснень ОСОБА_1, 07.09.2010 року о 08 год. 57 хв., в м. Ужгород, на пл. Б.Хмельницького, на круговій розв’язці, він був зупинений інспектором ДАІ за нібито порушення п. 8.7.3. ПДР України, а саме за проїзд на заборонений сигнал світлофора. Не зважаючи на його пояснення інспектору, що він проїжджав на дозволений сигнал світлофора, інспектором було складено протокол та винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення. Окрім цього, позивач пояснив, що з місця, де стояли працівники ДАІ, сигнал світлофору не видно, так як спостереженню заважали рекламні щити, велика кількість транспортних засобів, і все це, без сумніву, заважало інспектору чітко побачити і зафіксувати місце перебування його машини і сигнали світлофора. Викликає сумнів також той факт, що протокол і постанова складені не тим інспектором, який його зупинив (Макарович В.В.), а Сливичем П.Й. Будь –яких понятих чи свідків даного правопорушення інспектор не зазначив в протоколі, хоча з ОСОБА_1 в автомобілі знаходилась свідок ОСОБА_5, яка була свідком протиправних дій інспектора.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Зі змісту протоколу серії АО1 №000089 від 07.09.2010 р. та оскаржуваної постанови серії АО №1168928 від 07.09.2010 р. слідує, що такі ґрунтуються лише на припущеннях інспектора, оскільки незважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним правопорушення, інспектором не було вжито заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи, зокрема не відібрано пояснень від свідків, понятих, які були і могли бути очевидцями інкримінованого позивачу порушення, а тому суд вважає, що дії інспектора ДАІ слід визнати неправомірними.
Частиною 2 с.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що суб'єктом оскарження суду не надано достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, суд вважає, що постанову серії АО №1168928 від 07.09.2010 р. інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування м. Ужгорода Сливича П.Й. по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 слід скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити.
Керуючись ст.ст. 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 17, 18, 71, 158, 160, 163, 167, 185, 186, 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задоволити.
Визнати дії інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування м.Ужгорода Сливича Петра Йосиповича по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.122 КУпАП - неправомірними.
Постанову інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування м.Ужгорода Сливича Петра Йосиповича серії АО №116892 від 07.09.2010 року по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 – скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КпАП України – закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Малюк В.М.