АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2883                          Головуючий у 1 інстанції             2009  р.                               Дюженко Л.А.

                                                      Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“05” серпня 2009 року                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

        Головуючого:    Калашнікової О.В

        Суддів :               Бондара М.С.

Подліянової Г.С.

    При секретарі:   Петровій О.Б.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

          ОСОБА_4

          на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2009 року по справі за позовом

       ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

    У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів.

В позові зазначала, що вона з 23.09.1994 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі, який було розірвано 03.12.2003 року. Від даного шлюбу сторони мають доньку, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір’ю та перебуває на її утриманні. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від покладеного на нього обов’язку утримувати свою дитину, не приймає участі у витратах на утримання доньки, просила суд стягнути з відповідача, ОСОБА_5, на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 40 % частки від заробітку (доходу), щомісячно.  

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.02.2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.02.2009 року.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. ст. 180, 182 СК України б атьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.   При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір’ю та знаходиться на її утриманні.

Згідно довідки про доходи за період жовтень 2008 року – березень 2009 року від 22.04.2009 року середньомісячний дохід ОСОБА_5 складає 3959 грн. 31 коп. Позивач по справі ОСОБА_4 також працює і має постійний заробіток, який згідно довідки № 526 від 17.03.2009 року за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року склав 16 378 грн. 96 коп.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2009 року з відповідача по цій справі також стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 н. у розмірі ј частини від усіх видів заробітку відповідача щомісячно.

Суд першої інстанції, з урахуванням встановлених по справі обставин, матеріального становища платника аліментів, та з урахуванням того, що з відповідача на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, вже проводиться стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина в розмірі ј від усіх видів заробітку, дійшов обґрунтованого та  справедливого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму доходів громадян.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: