АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-3315                                  Головуючий у 1 інстанції             2009  р.                               Юхно Л.М.

                                                      Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“29” липня 2009 року                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

        Головуючого:    Калашнікової О.В

        Суддів :               Кочеткової І.В.

Ломейко В.О.

    При секретарі:   Остащенко О.В.

              розглянувши у відкритому  судовому  засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою

          ОСОБА_4

          на рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від “04” червня 2009 року по справі за позовом

         ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

    У квітні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу.

В позові зазначала, що 12.09.2008 року відповідач по справі, ОСОБА_4 взяла у неї в борг під розписку 3 932 грн. строком до 12.10.2008 року, з умовою нарахування 3 % на місяць та пені в розмірі 0,1 % за кожний день прострочки. Посилаючись на те, що відповідач борг не повернула та відмовляється його повертати, просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь борг у сумі 3 932 грн., суму інфляції за весь час прострочення у розмірі 70 грн. 78 коп., проценти від суми боргу у розмірі 825 грн. 72 коп., пеню в розмірі 778 грн. 54 коп., а всього 5 607 грн. 04 коп. а судові витрати в сумі 86 грн. 07 коп.

Рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від “04” червня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 борг в сумі 3 932 грн., суму інфляції за весь час прострочення у розмірі 70 грн. 78 коп., проценти від суми боргу у сумі 117 грн. 96 коп., пеню в розмірі 778 грн. 54 коп., а всього 4 899 грн. 28 коп. та судові витрати у розмірі 78 грн. 99 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 220 грн.  

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.  

Згідно ст. 1046 ЦК України з а договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як передбачено статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2008 року ОСОБА_4 взяла в борг у ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 3 932 грн. з умовою виплати 3 % за кожен місяць і зобов’язалась повернути борг та відсотки у строк до 12.10.2008 року, в разі неповернення боргу у встановлений строк зобов’язалась виплачувати пеню 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочки, про що видала розписку (а. с. 5).

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_4, не заперечуючи отримання від позивача у борг грошових коштів в сумі 3 932 грн. та не оспорюючи розписку, зазначала, що вона з чоловіком знаходились у трудових відносинах з позивачкою і сума боргу була нею погашена за рахунок недоплаченої їй з чоловіком заробітної плати.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем на виконання зазначених норм процесуального закону не надано належних доказів на підтвердження доводів щодо погашення боргу перед ОСОБА_5, не знайшли вони свого підтвердження і матеріалами справи.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про стягнення суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами, пені та індексу інфляції є законним та обґрунтованим.

Проте при вирішенні питання про стягнення суми пені за прострочення виконання зобов’язання, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

ОСОБА_4, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції зазначала, що вона вважала погашеним борг за рахунок заробітної плати на підставі її заяви про перерахування недоплаченої заробітної плати в рахунок погашення боргу по розписці, а тому колегія суддів, з урахуванням положень ч. 3 ст. 551 ЦПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені з 778 грн. 54 коп. до 100 грн.  

При таких обставинах рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення з відповідачки пені, а в іншій частині рішення необхідно залишити без змін, як таке, що постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від “04” червня 2009 року по цій справі у частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 пені у сумі 778 грн. 54 коп. змінити, вважати, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 пеня в сумі 100 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: