Справа № 22ц-407/2007р. Головуючий у першій
інстанції Лядова Т.Р.
Категорія 4 4 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року колегія судової палати з цивільних справ
Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.
суддів - Зотова В. С, Володіної Л.В.
при секретарі - Федоніні Є.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1. -
ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 27 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-ї особі -ОСОБА_4 про стягнення суми,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2004 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3., 3-ї особі - ОСОБА_4. про стягнення суми у розмірі 13060 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 16 червня 1998 року по 2005 рік за згодою ОСОБА_3. вона проживала з членами своєї сім'ї в домоволодінні №АДРЕСА_1 в м. Севастополі, що належіть відповідачу на праві власності. У період проживання вона разом з членами своєї сім'ї займалася ремонтом будинку та відновленням підпірної стіни, розташованої у дворі будинку. У результаті зроблених поліпшень вартість домоволодіння збільшилась на 13060 грн. Дані поліпшення є невід'ємні від домоволодіння, а тому просила стягнути їх суму з відповідача.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 27 листопада 2006 року позов задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та відмовити позивачці у задоволені її позову. Вважає рішення суду незаконним, таким що постановлено з порушенням норм матеріального права. Вказує, що судом не встановлено, які самі поліпшення були зроблені позивачкою і крім того в матеріалах справи відсутні будь які документальні підтвердження про понесені позивачкою витрати. Вказує, що підпірна стіна на праві власності йому не належить.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи представника позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3. підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. суд виходив з того, що позивач із своєю сім'єю проживала в домоволодінні, що
2
належить відповідачу, з його мовчазної згоди і відома, провела ремонт будинку і підпірної стіни, і дані поліпшення є невіддільними від домоволодіння, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість поліпшень в силу ст. 390 ч.4 ЦК України як добросовісному набувачу (володільцю).
Дані фактичні обставини були встановлені рішенням Ленінського райсуду від 13.01.2004 р., яким ОСОБА_1. відмовлено в стягненні вартості проведеного ремонту в домоволодінні.
Судом помилково застосовані до виниклих правовідносин вимоги ст. 390 ЦК України.
У відповідності з вимогами ч.4 ст. 390 ЦК України встановлено, що добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка поселилась в домоволодіння, що належить відповідачу в 1998 році і проживає в ньому до наступного часу в якості тимчасового мешканця, оскільки договір найму з ній не укладався, право власності позивача на спірне домоволодіння не підтверджено, будь-якої угоди (договору) з власником на здійснення ремонту і проведених поліпшень немає.
За таких обставин висновок суду про те, що позивачка ОСОБА_1. як добросовісний набувач має право на відшкодування проведених поліпшень в домоволодінні відповідача являється помилковим, оскільки добросовісним набувачем позивач не являється.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням матеріального закону, та підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 305-313 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 27 листопада 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.