Справа № 2-3592

       2010рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді -                      Шереметьєвої Л.А.

                          при секретарі -        Мар»єву М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2    про розірвання шлюбу,суд,-

В С Т А Н О В И В:

         Позивачка звернулася до суду з позовом і просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що сім”я розпалась і примирення неможливе.

        Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував. Пояснив, що позивачка поновила стосунки з колишнім чоловіком проти своєї волі, т.я. він б»є її та вимагає його виселення з їх квартири, де вони проживали.

        Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим, виходячи з наступного.

       Сторони перебувають у шлюбі з 09.06.2001року.                                                                         Від шлюбу  дітей не мають.  

       Встановлено, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім»ї. Конфлікти, що виникали між ними з різних причин, привели до її розпаду.

       Сторони перестали підтримувати подружні стосунки, ведення домашнього господарства, проживають окремо.

       Позивачка фактично створила іншу сім»ю, з колишнім чоловіком, з яким і проживає з березня 2010 року.

       За визначенням ст.3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

       З цього законодавчо сформульованого поняття сім’ї випливає, що однією із ознак сім’ї є спільне проживання та спільний побут подружжя.

       В судовому засіданні позивачка пояснила, що рішення про розірвання шлюбу є виваженим, т.я. продовжувати шлюбні стосунки з відповідачем вона не має наміру, а небажання відповідача розірвати шлюб пояснює лише тим, що він проживає в її квартирі відібрав у неї ключі та документи на квартиру і відмовляється їх повертати.

       Підтвердила, що за час, що надавався сторонам на примирення, відповідач шукав можливості зберегти сім»ю, однак вона  не бажає цього, т.я. має іншу сім»ю, яку втратила в зв»язку з засудженням першого чоловіка і після його звільнення вони поновили сімейні стосунки і проживають разом.

       Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.  

       З точки зору сімейного законодавства шлюб має ґрунтуватися на вільній згоді чоловіка та жінки.  

        Виходячи з обставин, встановлених в судовому засіданні, умов проживання сторін та взаємовідносин в шлюбі з березня 2010 року, категорична позиція позивачки з приводу розірвання шлюбу та її небажання продовжувати шлюб з відповідачем, виходячи з рівноправ»я шлюбного союзу, суд приходить до висновку, що сім»я сторін розпалася, поновлена бути не може, а тому шлюб сторін підлягає розірванню.      

       Суд не приймає до уваги твердження відповідача в судовому засіданні, виходячи з наступного.  

        Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Виходячи з цього, відсутність доказів з боку відповідача даним ним поясненням, суд не може прийняти їх до уваги.

          Керуючись ст.ст. 104,110,112-113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 57-60,212-214 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

         Шлюб, зареєстрований  09.06.2001року в відділі РАЦС Солом»янського РУЮ в м.  Києві / а./з. № 311 /   між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2   розірвати.  

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

      Суддя