Справа № 2-а-99/2010 року

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    06 жовтня 2010 року          Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого – судді Жовток Є.А.

                при секретарі Прохоренко А.В.

                з участю позивача ОСОБА_1,  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за   позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,  

В С  Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, зазначивши, що вона є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Ріпкинському районі Чернігівської області та отримує державну і додаткову пенсії, виплата яких передбачена ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    В той же час, відповідач, всупереч вимогам закону, не в повному обсязі провадить відповідні нарахування та безпідставно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про приведення у відповідність до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру державної і додаткової пенсії, яку вона отримує.

    Таким чином, позивач просить винести рішення, яким визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 23.09.2010 року та в подальшому виплачувати пенсію у відповідному розмірі.

    В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.

В запереченнях на позов представник відповідача вказує, що ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на яку посилається позивач, не може застосовуватись до спірних правовідносин. Пенсія ОСОБА_1 нараховується  у відповідності до ст.54 “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Крім того, відсутність фінансування і законодавче не врегулювання порядку обчислення пенсій, не дає підстав органам Пенсійного фонду проводити нараховування позивачу виходячи з базового розміру, на який вказує ОСОБА_1

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

    В судовому засіданні встановлено і відповідач не оспорює той факт, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і її захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.  

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду в Ріпкинському районі та, у відповідності до ст.ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримує державну, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.

24.09.2010 року ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до  ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак у задоволенні заяви позивачки було відмовлено.

Статтею 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній станом на 09.07.2007 року, визначено, що пенсія для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншою 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю передбачена в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Вказані норми Закону, в редакції від 09.07.2007 року, підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, положення Закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, котрими вносились зміни до «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині визначення розміру пенсій, визнано неконституційними і вони втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом відповідного рішення.

    Рішення Конституційного Суду має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону, визнаних неконституційними.      

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідач здійснював на підставі ст.ст.50, 49 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції цих норм, яка визнана неконституційною.

    У відповідності до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, в тому числі у старості.

    Основні положення щодо реалізації цього права особами, потерпілими від аварії на ЧАЕС, закріплені в ст.ст.50, 54 Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції Закону, яка не суперечить Конституції.

Вихідним критерієм обчислення розміру пенсії є мінімальна пенсія за віком.

Частиною 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії дорівнює мінімальному прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Частиною 7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, який регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини, а за відсутністю такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права.

Таким чином, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений Законом «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а також Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з яких і визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не може бути перешкодою для застосування прожиткового мінімуму для обчислення пенсій, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Приймаючи до уваги пріоритетність законів над підзаконними актами, а також  керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», при вирішенні спору суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    З урахуванням того, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог, право позивачки на соціальний захист підлягає поновленню за період з 23.09.2010 року   по 06.10.2010 року, тобто по день ухвалення рішення у справі.

    Вимога ОСОБА_1 про зобов”язання відповідача вподальшому виплачувати пенсію у певному розмірі, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

    Статтею 16 ЦК України встановлено способи захисту невизнаного, порушуваного або оспорюваного права, отже без наявності достатніх даних про порушення, невизнання або оспорювання права позивачки на пенсійне забезпеченню в майбутньому, суд не може вирішувати питання про його захист.

Від сплати судового збору відповідач підлягає звільненню на підставі п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Керуючись:   ст.ст.6-11, 104, 158-163 КАС України,  суд –

П О С Т А Н О В И В :

    Позов задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи, захворювання якої пов”язане з аварією на ЧАЕС, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду ІІ групи, захворювання якої пов”язане з аварією на ЧАЕС з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 23.09.2010 року  і по 06.10.2010 року, за виключенням здійснених нарахувань.

              В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

       Суддя                                                                   Є.А. Жовток