печерський районний суд міста києва
СПРАВА №4-3407/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
7 жовтня 2010 року
Печерський районний суд м. Києва в складі :
Головуючого судді - Квасневскої Н.Д.,
при секретарі - Табала Я.В.,
з участю прокурорів - Мезенов Є.В., Фостус Є.І.,
з участю захисника - ОСОБА_1,
розглянув в відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС прокуратури Київської області від 31.05.2010р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за фактом заволодіння державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду, зі скаргою на постанову слідчого в ОВС прокуратури Київської області від 31.05.2010р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за фактом заволодіння державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, мотивуючи тим, що порушення кримінальної справи відбулося з грубим порушенням кримінально процесуального законодавства, постанова про порушення кримінальної справи є безпідставною і не містить аналізу його службових обов’язків. При порушенні кримінальної справи не надано оцінки приводам та підставам для порушення кримінальної справи та не здобуто достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1, вимоги викладені в скарзі підтримали, просять скаргу задовольнити, постанову про порушення кримінальної справи скасувати.
В судовому засіданні представник прокуратури Київської області вважає, що підстави для порушення кримінальної справи існували, при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги КПК України, підстав для скасування постанови не вбачається, по справі закінчено слідство, питання щодо складу злочину та докази по справі повинен вирішувати суд розглядаючи справу по суті.
Суд, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінальної справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вислухавши думку скаржника, захисника, думку представника прокуратури Київської області, приходить до наступного.
31.05.2010р. слідчий в ОВС прокуратури Київської області виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за фактом заволодіння державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.
Відповідно до ст. ст. 94, 97, 98 КПК України за наявності необхідних законних приводів та підстав, що свідчать про вчинення злочину порушується кримінальна справа.
Згідно з ч.1,2 ст. 94 КПК України встановлено приводи до порушення кримінальної справи, якими є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, та кримінальну справу може бути порушено тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
На підставі ч.4 ст. 97 КПК України зазначено, що коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Встановлення фактичних обставин справи, що підлягають доказуванню в кримінальній справі, не може ґрунтуватися на переконаннях особи, що проводить дізнання чи досудове слідство, не підтверджених матеріалами справи, а докази, що містять лише припущення, не перевірені та не підтверджені будь-якими іншими матеріалами справи, на підставі ст.ст. 65, 69 КПК України не можуть вважатися придатними для встановлення фактичних обставин подій, наявності чи відсутності в діях особи складу злочину.
В постанові про порушення кримінальної справи приводами для порушення кримінальної справи зазначено, що це було звернення начальника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3, щодо перевірки фактів неналежної видачі, обліку та списання талонів ДТО в УДАЇ ГУ МВС України в Київській області, викладене в листі №3/2033 від 16.11.2009р., а також матеріалів його перевірки та безпосереднє виявлення ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.
Згідно постанови про порушення кримінальної справи, в зверненні начальника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3, щодо перевірки фактів неналежної видачі, обліку та списання талонів ДТО в УДАЇ ГУ МВС України в Київській області, викладеному в листі №3/2035 від 16.11.2009р. зазначені конкретні дії внаслідок яких сталася передача талонів державного технічного огляду, а саме видача, облік та списання талонів ДТО.
В матеріалах в яких міститься посадова інструкція ОСОБА_2, він згідно своїх службових обов’язків не мав жодного відношення до вказаних дій.
Крім того, начальник ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 не звертався з заявою про злочин, як це вказано в постанові, а лише передавав матеріали службового розслідування прокуророві Київської області.
Підставами, які вказані в постанові про порушення кримінальної справи, вказано наявність в діях старшого інспектора відділу ДАТІ та ОДРП УДАЇ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, але не сказано в чому саме полягає протиправність його дій і в чому полягає порушення закону.
Предметом злочинного посягання зазначеними в диспозиції ч.1 і 2 ст. 191 КК України зазначено майно, яке ввірене винному або знаходяться у його віданні. В постанові про порушення кримінальної справи данні обставини не описані та відсутні будь які посилання на наявність правових дій щодо розпорядження державним майном, а саме талонами ДТО.
В постанові не встановлено і не зазначено причинено–наслідковий зв’язок та негативні наслідки вказаного діяння.
Об’єктивною стороною злочину, передбаченого ч.2 та ч.3 ст. 191 КК України, яка зазначена в постанові про порушення кримінальної справи, є діяння у вигляді використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, але норма вимагає безпосередніх вказівок на те, які повноваження надані службовій особі використані всупереч інтересам служби. Проте, ця складова злочину в постанові не відображена.
Розкрадання майна шляхом зловживання службовим становищем має місце лише тоді, коли особа здійснила розкрадання завдяки використання своїх службових повноважень щодо майна, розпоряджатись якими вона мала право. Саме встановлення та опис в мотивувальній частині постанови про порушення кримінальної справи обов’язковий для цього складу злочину, що характеризує суб’єктивну сторону – способу вчинення злочину. Слідчим цього не зроблено, тому порушення кримінальної справи за ст. 191 КК України є безпідставним.
Суб’єктом злочину, передбаченого ч.1,2 ст. 191 КК України за ознакою (способом) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем може бути тільки службова особа - спеціальний суб’єкт. Аналіз в мотивувальній частині постанови про порушення кримінальної справи прав та обов’язків такої особи є обов’язковим, інакше неможливо вести мову про наявність в її діях складу злочину, а тому відсутні підстави для порушення конкретної кримінальної справи.
Суд вважає, що висновок про наявність достатніх підстав для порушення кримінальної справи не може ґрунтуватися на припущеннях та не перевірених даних.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією та законами України.
Твердження прокурора про закриття провадження по справі у зв’язку з закінченням досудового слідства судом не може бути взято до уваги, так як згідно ст. 212 КПК України досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку, який в матеріалах кримінальної справи відсутній.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова містить лише власну оцінку слідчим окремих матеріалів справи та припущення в частині ознак складу злочину, по яким перевірочні заходи не проводились в повному обсязі, що суперечить вимогам ст.ст. 22, 65, 67, 94, 97, 98 КПК України.
На підставі викладеного, суд вважає що скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС прокуратури Київської області від 31.05.2010р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за фактом заволодіння державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України слід задовольнити, а постанову про порушення кримінальної справи скасувати.
Керуючись ст. ст. 94, 236 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС прокуратури Київської області від 31.05.2010р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за фактом заволодіння державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, за ознаками злочину передбаченого, ч.3 ст. 191 КК України, задовольнити.
Постанову слідчого в ОВС прокуратури Київської області від 31.05.2010р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за фактом заволодіння державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, скасувати.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб.
Суддя: