печерський районний суд міста києва
справа № 2-3005-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Кирилюк І.В.,
при секретарях: Чергавому В.В., Кірсік С.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача-1: не з’явився;
відповідача-2: не з’явився;
відповідача-3: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3.) звернувся до суду з зазначеним позовом до Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (далі – відповідач-1, КС «Центр фінансових послуг»), ОСОБА_4 (далі – відповідач-2, ОСОБА_4.), ОСОБА_5 (далі – відповідач-3, ОСОБА_5.), в якому просить скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов’язок» від 04.06.2010 року у справі № 90/10 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» нарахованої пені за прострочення грошового зобов’язання за кредитним договором № В-12/0058/07/29 від 23.02.2007 року, через порушення вимог п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» при прийняті оспорюваного рішення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що в кредитному договорі № В-12/0058/07/29 від 23.02.2007 року не було третейського застереження про передачу спору до постійно діючого третейського суду, та сторонами не укладалось щодо цього додаткових угод, відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з тієї підстави, що воно прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2010 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду та справу призначено до судового розгляду на 10.08.2010 року.
10.08.2010 року, 15.09.2010 року у зв’язку з неявкою відповідачів, відповідно до ст.. 169 ЦПК України, ухвалою суду розгляд справи було відкладено.
24.09.2010 року, відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.10.2010 року.
На судовий запит постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов’язок» було надано матеріали справи № 90/10 за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення нарахованої пені за прострочення грошового зобов’язання за кредитним договором.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позовної заяви з викладених в ній підстав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідач-2 та відповідач-3 в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали третейської справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов’язок» від 04.06.2010 року у справі № 90/10 за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення нарахованої пені за прострочення грошового зобов’язання за кредитним договором, позов задоволено повністю. Так, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» суму нарахованої пені в розмірі 10 398,40 грн., суму заборгованості по процентам в розмірі 14 361,70 грн., суму штрафу в розмірі 20 000,00 грн., суму сплаченого третейського збору в розмірі 500,00 грн. та суму понесених витрат на правову допомогу в розмірі 7 200,00 грн.
Як визначено у ст.. 17 ЦПК України, сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про третейські суди», цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 2 Закону України «Про третейські суди» визначено, що третейський суд це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин; третейська угода це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Згідно ст.. 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
23.02.2007 року КС «Центр фінансових послуг»(Кредитор) уклала кредитний договір № В-12/0058/07/29 з ОСОБА_3 (Позичальник) та ОСОБА_4 (Поручитель), згідно умов якого Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі 40 000,00 грн. строком на 60 фактичних місяців за умови щомісячної сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 0,148 відсотків від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом.
Як зазначено у п. 7. 3 кредитного договору № В-12/0058/07/29 від 23.02.2007 року, всі суперечки за даним договором вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди – в судовому порядку у Дарницькому районному суді м. Києва.
При цьому, в рішенні Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов’язок» від 04.06.2010 року у справі № 90/10 зазначено, що між ОСОБА_3 та Кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» було укладено додаткову угоду до кредитного договору № В-12/0058/07/29 від 23.02.2007 року, відповідно до якої сторони домовились, що всі спірні питання, пов’язані з виконанням вказаного кредитного договору вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом відповідно до регламенту третейського суду, а також, що КС «Центр фінансових послуг» було направлено лист-пропозицію ОСОБА_3 про передачу спору про стягнення заборгованості за кредитним договором № В-12/0058/07/29 від 23.02.2007 року до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов’язок».
Позивач зазначає, що жодних додаткових угод до даного договору, які б вносили зміни до п. 7.3 кредитного договору сторони не підписували, що також підтверджується матеріалами третейської справи.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів на підтвердження укладення додаткової угоди до кредитного договору № В-12/0058/07/29 від 23.02.2007 року, якою б передбачалось вирішення спорів, пов’язаних з виконанням вказаного кредитного договору, постійно діючим третейським судом КС «Центр фінансових послуг» не надала.
Крім того, з тексту рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов’язок» від 04.06.2010 року у справі № 90/10 не зрозуміло коли саме було укладено таку додаткову угоду: або 18.05.2010 року, або 23.02.2007 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони не укладали третейську угоду, більш того, суд звертає увагу, що у кредитному договорі № В-12/0058/07/29 від 23.02.2007 року сторони визначили договірну підсудність спору у Дарницькому районному суді м. Києва.
Отже, рішення від 04.06.2010 року у справі № 90/10 за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення нарахованої пені за прострочення грошового зобов’язання за кредитним договором підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 17 Цивільного кодексу України, Законом України «Про третейські суди», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду – задовольнити.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов’язок» від 04.06.2010 року у справі за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення нарахованої пені за прострочення грошового зобов’язання за кредитним договором – скасувати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.В.Кирилюк