У К Р А Ї Н А
Ленінський районний суд міста Севастополя
_____________________________________________________________________________________________
2-а-206/2010
Категорія 2.8
ПОСТАНОВА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2010 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого – судді Левадко С.І.,
при секретарі – Басс С.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі про скасування постанови посадової особи ВДАІ УМВС України в м. Севастополі Баталіна Д.М. серії СН № 006177 від 17.08.09 р. про накладення адміністративного стягнення по ч.1 ст. 122 КУпАП, закриття провадження по адміністративній справі передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП, порушення вимог пр.1 д.з.4.13, за відсутністю події правопорушення.
Вимоги позову ОСОБА_1 мотивував тим, що постановою посадової особи ВДАІ УМВС України в м. Севастополі - старшим інспектором ДПС ВДАІ в м. Севастополі старшим лейтенантом Баталіним Д.М. СН 006177 від 17.08.09 р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, за нібито вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП України - в’їзд в зону дії знака 4.13 пр.1. Дану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, з наступних підстав. Так, в протоколі не зазначений напрямок руху автомобілю «Шевролет», яким він керував. Керуючи автомобілем, він рухався по вулиці А.Ахматової з парковки біля пляжу «Сонячний» в бік вулиці Н.Островської. В цьому напрямку знаки, які обмежують рух, відсутні, а знак 4.13, встановлений біля перехрестя вулиць А.Ахматової та Н.Островської, розвернутий в іншу сторону вулиці Н.Островської, і з боку його руху не проглядається. На парковку біля пляжу «Сонячний» він заїхав по ґрунтовій дорозі, яка проходить паралельно вулиці А.Ахматової, рух по якій ніякими знаками також не обмежений. Також і зі слів інспекторів ДАІ, рух по ґрунтовій дорозі дозволений у двох напрямках. Знак 4.13, що знаходиться на вулиці А.Ахматової, встановлений з порушенням пунктів 10.1.1 і 10.2.1 згідно ДСТУ 4100-2002 та учасникам дорожнього руху його побачити неможливо (закритий листям та конструктивними особливостями місцевості).
В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини, просить позов задовольнити та пояснив, що на той час, коли він рухався в напрямку до пляжу, відповідний знак, що позначає доріжку для пішоходів, видно не було, проте він продовжував рух не в зоні дії цього знаку, а по ґрунтовій дорозі, тому як асфальтована дорога була зайнята пішоходами. Про відповідний знак не знав та не мав можливості його побачити із-за дерев. Повертаючись з пляжу, він їхав по асфальтованій дорозі, але в’їзд на неї з боку пляжу ніяким чином не обмежений.
Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 06.04.2010 р. позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач здійснював рух у пішохідній зоні, даний факт був належним чином зафіксований та позивач правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності. В судові засідання призначені на 07.06.2010 р., 09.07.2010 р., представник відповідача не з’явився, був сповіщений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
На підставі ст. 128 ч.4 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 17.08.2009 р. старшим інспектором ДПС ВДАІ в м. Севастополі старшим лейтенантом міліції Баталіним Д.М. відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, згідно якого, ОСОБА_1 здійснив в’їзд в зону дії дорожнього знака 4.13 «Доріжка для переходів».
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення СН № 006177, згідно якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності та на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Згідно оскаржуваної постанови, «17.08.09 р. о 00.38 год. в м. Севастополі по вул. А.Ахматової ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: АДРЕСА_1, керуючи автомобілем здійснив в’їзд в зону дії дорожнього знака 4.13 «Доріжка для пішоходів», чим порушив пр.1 д.з.4.13 ПДР».
Згідно з Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 N341) одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів (підпункт 5 пункту 4 Положення).
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази.
Статтею 251 КУпАП закріплено, що до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчиненні правопорушення.
Разом з тим, відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення, до неї, в якості доказів, доданий лише протокол, про інші доказі, які б свідчили про наявність правопорушення з боку позивача, в постанові не зазначено.
На неодноразові запити суду щодо надання справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1, відповідач не надав відповідні матеріали, зокрема пояснення можливих свідків.
Виходячи з обставин та характеру правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, яким в даному випадку є порушення вимог дорожнього знаку 4.13, суд приходить до висновку, що один лише протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись достатнім доказом вказаного правопорушення.
В судовому засіданні відповідач не спростував доводи позивача щодо правомірності його дій при русі на вказаній ділянці дороги та не надав доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Доказування правомірності свого рішення, відповідно до статті 71 КАС України, покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, є недоведеним, в зв’язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 69, 71, 158, 160, 161, 163, 167 КАС України, ст.ст.33, 122, 293 КУпАП, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Скасувати постанову старшого інспектора ДПС ВДАІ в м. Севастополі по справі про адміністративне правопорушення серії СН № 006177 від 17 серпня 2009 р., передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, про накладення адміністративного стягнення в вигляді штрафу в сумі 340 гривень, складену щодо ОСОБА_1.
Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Ленінського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Севастополя. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя С.І. Левадко