У К Р А Ї Н А

Ленінський районний суд міста Севастополя

_____________________________________________________________________________________________

Справа 2-а-997/2010

Категорія 2.8

ПОСТАНОВА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня  2010 р.  Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого – судді Левадко С.І.,

при секретарі  – Басс С.А.,

за участю   позивача -  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в м. Севастополі про скасування постанови про адміністративне правопорушення,  

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії СН № 019640 від 11.01.2010 р.

Вимоги позову ОСОБА_1 мотивував тим, що 11.01.2010 р. о 20 год. 09 хв. він рухався на транспортному засобі  марки «ДЕУ Ланос», державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, по проспекту Генерала Острякова в м. Севастополі. Здійснював замовлення служби таксі «Метро». Для виконання замовлення йому необхідно було забрати пасажирів з зупинки громадського транспорту «вул. Хрюкіна», для  чого він здійснив зупинку, забрав пасажирів та почав рухатись  у напрямку центру міста. Після чого, проїхавши 10 м, був зупинений інспектором ДПС ВДАІ м. Севастополя сигналом жезла, який пояснив, що він порушив вимоги п.15.9 «е» ПДР. Однак з даною постановою  він не згоден, так як він виконував замовлення служби  таксі «Метро», при цьому на його автомобілі були встановлені  «шашечки» вказаної служби таксі. Інспектор ДПС ВДАІ м. Севастополя,  знаходився нижче зупинки та не звернув уваги на заборонний дорожній  знак, який передбачений  п.3.34 ПДР України. Згідно з п.3.34 ПДР України чітко вказано, що забороняється зупинка та стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини, просить позов задовольнити.

Відповідач  в судове засідання не з’явився, був сповіщений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.

На підставі ст. 128 ч.4 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає  задоволенню з наступних підстав.      

 Як встановлено судом, 11.01.2010 р. старшим інспектором ДПС ВДАІ в м. Севастополі  Чербаджі С.М. відносно ОСОБА_1 був складений протокол про  адміністративне правопорушення,  передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, згідно якого, «ОСОБА_1, 11.01.2010 р. о 20 год. 09 хв. в м. Севастополі на пр. Ген. Острякова, керуючи автомобілем «ДЕУ», державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку ближче тридцяти метрів від посадкових  майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів».

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення СН № 019640, згідно якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності  та на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді  штрафу у розмірі 520 грн.

Згідно оскаржуваної постанови, «11.01.2010 р. в 20.09, Севастополь, пр. Ген. Острякова ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Миколаїв, проживає: АДРЕСА_1, керуючи автомобілем «ДЕУ» державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку ближче тридцяті метрів від посадкових майданчиків  для зупинки  маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 «е» ПДР України».

Згідно з Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 N341) одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів (підпункт 5 пункту 4 Положення).

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

 Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази.

 Статтею 251 КУпАП закріплено, що до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у   вчиненні правопорушення.

Разом з тим, відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.

Відповідно до п. 15.9 «е» Правил дорожнього руху України, зупинка забороняється ближче  30  м  від  посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси,  мікроавтобуси,  тролейбуси,  трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення, до неї, в якості доказів, доданий лише протокол, про інші доказі, які б свідчили про наявність правопорушення  з боку позивача, в постанові не зазначено.

Виходячи з обставин та характеру правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, яким в даному випадку є порушення правил зупинки, суд приходить до висновку, що один лише протокол про адміністративне правопорушення  не може вважатись достатнім доказом вказаного правопорушення.

В судове засідання відповідач не з’явився та не спростував доводи позивача щодо правомірності його дій як водія маршрутного транспортного засобу при зупинці ближче 30 метрів до зупинки від посадкових майданчиків  для зупинки маршрутних транспортних засобів, які надавали ОСОБА_1 можливість зупинки на вказаній ділянці дороги, та не надав доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Доказування правомірності свого рішення, відповідно до статті 71 КАС України, покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, є недоведеним, в зв’язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 69, 71, 158, 160, 161, 163, 167 КАС України, ст.ст.33, 122, 293 КУпАП, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1  –  задовольнити.

Скасувати постанову старшого інспектора ДПС ВДАІ в м. Севастополі по справі про адміністративне правопорушення серії СН  № 019640 від  11 січня 2010 р., передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, про накладення адміністративного стягнення в вигляді  штрафу в сумі 520 гривень, складену щодо ОСОБА_1.      

Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Ленінського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Севастополя. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського

районного суду м. Севастополя                                                                                        С.І. Левадко