Справа № 11- 652/2010                                           Головуючий у І інстанції – Розинко В.М.

Категорія – ч. 1 ст. 185 КК України.                       Доповідач   – Карнаух А.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області  в складі:

головуючого судді -  Демченка О.В.

суддів – Карнауха А.С., Трейтяк О.П.

з участю прокурора – Хомазюка О.В.

засудженого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 серпня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 серпня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Чернігова, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, артист оркестру Чернігівського обласного філармонічного центру, не одружений, раніше не судимий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за частиною 1 статті 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 годин.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді підписки про невиїзд.

    Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 516 гривень судових витрат за проведення експертизи.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 81 КПК України.

            Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 08.04.2010 року близько 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись неподалік Спасо-Преображенського собору, розташованого по вулиці Преображенська, 1 у місті Чернігові, таємно викрав цифровий фотоапарат „Canоn Power Shot 480” вартістю 1153 гривні 80 копійок, дві батарейки „Durasel-Turbo” вартістю 20 гривень та карту пам’яті SD, ємністю 32 Мб вартістю 30 гривень, а всього на загальну суму 1203 гривень 80 копійок, що належали потерпілому ОСОБА_2

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію своїх дій та доведеності його вини у вчиненні злочину, просив змінити вирок суду та пом’якшити призначене судом покарання, оскільки воно не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та його особі.

В обґрунтування доводів апеляції послався на наявність обставин, які пом’якшують покарання, зокрема щире каяття, визнання вини та відшкодування потерпілому в повному обсязі завданої шкоди.

Заслухавши доповідача, ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію з викладених у ній підстав, думку прокурора, котрий вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені злочину за який його засуджено, за обставин, встановлених судом в порядку статті 299 КПК України і викладених у вироку, є обґрунтованим, що не оспорюється в апеляції.

Дії засудженого правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, що також не оспорюється в апеляції.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, його молодий вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання та роботи, позитивні характеристики, відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, обставини, які пом’якшують покарання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, та обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Суд обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції визначеної частиною статті за інкримінований злочин, що є достатнім та необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_1 судом були враховані всі обставини на які посилається засуджений в апеляції.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну судових рішень, у справі не вбачається, що свідчить про законність, обґрунтованість та справедливість постановленого судом першої інстанції вироку.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 серпня 2010 року, залишити без задоволення.

Вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1, залишити без зміни.

СУДДІ:

            А.С. Карнаух                        Демченко О.В.                          Трейтяк О.П.