АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-518/2010 Головуючий по 1 інстанції:
Кухар М.П.
Категорія: ч.2 ст.286 КК України
Доповідач в апеляційній
інстанції: Соломка І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“07” вересня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого-судді Соломки І.А.
суддів Швидкого Д.М., Гончарука І.М.,
за участю прокурора Свищ Л.А.,
захисника
засуджених ОСОБА_6
ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляцією потерпілої ОСОБА_9 на вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 березня 2010 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Яблунівка, Лисянського району
Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 «А», українця, громадянина України,
раніше не судимого, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та застосуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,
уродженця с. Вербівка, Кам»янського району
Черкаської області, жителя АДРЕСА_2,
українця, громадянина України,
раніше не судимого, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та застосуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задоволено частково.
Вирішено стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь :
-потерпілої ОСОБА_914000 грн. моральної шкоди,
-на користь Тальнівської райлікарні 389.99 грн,
-на користь держави 420,67 грн. судових витрат.
Вирішено стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь:
-потерпілої ОСОБА_9 - 6000 грн моральної шкоди,
-на користь Тальнівської райлікарні 167,13 грн,
-на користь держави судові витрати в сумі 180,28 грн.
Вирішено питання про долю речових доказів відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
в с т а н о в и л а:
Вироком Тальнівського районного суду Черкаської області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнані винними та засуджені за те, що ОСОБА_7 28.09.2008 року близько 10 години 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись зі швидкістю близько 60 кмгод по вул. Незалежності в м. Тальне Черкаської області в напрямку м. Черкаси, не доїжджаючи до перехрестя вулиці Незалежності-Веселокутської, перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.1 та розпочав обгін мотоцикла «МТ-10», реєстраційний № НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_8, що рухався зі швидкістю близько 50 кмгод в попутному напрямку, чим порушив п.14.6 Правил дорожнього руху України, який забороняє обгін на перехресті, а водій мотоцикла ОСОБА_8 на вказаному перехресті увімкнув попереджувальний сигнал повороту ліворуч та приступив до маневру повороту ліворуч, порушивши п. 10.1 Правил дорожнього руху України, який передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, після чого між даними транспортними засобами на перехресті відбулося зіткнення в результаті якого пасажир мотоцикла ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Потерпіла ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі, не погоджуючись з вироком суду, та вважаючи його незаконним в частині призначеного ОСОБА_7 покарання внаслідок м’якості та часткового задоволення її позовних вимог, просила його скасувати, постановивши щодо ОСОБА_7 новий вирок та призначивши йому покарання, пов’язане з реальним позбавленням волі, виключивши з його мотивувальної частини пом»якшуючі покарання обставини, а саме : щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння його розкриттю, наявність на утриманні пристарілих батьків; цивільний позов задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції потерпілої, думку засуджених та захисника ОСОБА_6, які вважають, що апеляцію потерпілої слід залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи потерпілої, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, за таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, та ніким не оспорюється.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.2 ст. 286 КК України є правильною і в колегії суддів сумнівів не викликає.
Покарання, яке призначено за вироком районного суду засудженому ОСОБА_7, відповідає вимогам ст. 50 , ст.65 КК України, належним чином мотивоване, і є достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів, а тому наведені в апеляції потерпілої доводи про його надмірну м’якість та безпідставне врахування судом при призначенні ОСОБА_7 покарання пом»якшуючих його відповідальність обставин , є необґрунтованими.
Зокрема, суд вірно врахував при призначенні покарання засудженому обставини, які його пом’якшують, а саме позитивну характеристику, притягнення вперше до кримінальної відповідальності, щире розкаяння у вчиненому , наявність на утриманні пристарілих батьків , і обгрунтовно прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_7 без відбування покарання, звільнивши від його відбування на підставі ст. 75 КК України з випробувальним іспитовим строком на 2 роки та застосуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Разом з тим, вирок в частині вирішення цивільного позову про відшкодування з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином , підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпіла ОСОБА_9 заявила цивільний позов в якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 9124,40 грн та моральну шкоду в сумі 50000 грн.( т. 1 а.с. 187-189).
На підтвердження позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди потерпала надала суду: копію виписки з медичної карти № 4510 згідно якої вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Тальнівській центральній районній лікарні з 28.09.08 р. по 09.10.08 р. та копію виписки з історії хвороби № 307813\1568 згідно з якою вона знаходилася на стаціонарному лікуванні з 09.10.2008 р. по 21.10.2008 р. з діагнозом: поєднана краніоскелетна травма, відкритий (111 ст. ) сегментарний злам обох кісток лівої гомілки , некроз м’яких тканин в верхній третині лівої гомілки по задній поверхні, ЗЧМТ, струс головного мозку, після травматичний неврит лицьового нерву зліва, післятравматична нейрон-сенсорна приглушеність зліва; копію виписки з медичної карти від 1.12.08 р. Київської обласної клінічної лікарні згідно якої вона знаходилася на стаціонарному лікуванні з 27.11.08 р. по 01.12.08 р. з діагнозом : грануліруюча рана лівої гомілки .
На обґрунтування своїх витрат на ліки та медичні препарати потерпіла надала чеки аптечних закладів, які фактично судом не перевірялись на відповідність тим лікам, які були призначені потерпілій при лікуванні ушкоджень, отриманих в результаті ДТП.
Але, районний суд при вирішенні цивільного позову потерпілої в мотивувальній частині вироку вказав про залишення її позову в частині стягнення матеріальної шкоди без розгляду з мотивів відсутності для його вирішення доказів , що не передбачено кримінально-процесуальним законом, а в резолютивній частині вироку зазначив про те, що цивільний позов потерпілої задовольняє частково , не мотивувавши причини такого вирішення.
Хоча згідно роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 (зі змінами та доповненнями) «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» цивільний позов не може бути залишений без розгляду з мотивів відсутності необхідних для його вирішення доказів , оскільки в силу ст. 64 п.4 КПК України характер і розмір заподіяної злочином шкоди підлягають доказуванню в кримінальній справі.
Крім того, відповідно до вимог ст. 291 та ст. 328 КПК України цивільний позов при постановленні вироку може бути залишено без розгляду лише у випадках виправдання підсудного за відсутністю складу злочину або неявки цивільного позивача чи його представника в судове засідання.
В зв’язку з наведеним, апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_9 в цій частині підлягає задоволенню, а вирок суду щодо вирішення її цивільного позову – скасуванню з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілої ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 березня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині вирішення цивільного позову про відшкодування з них на користь потерпілої ОСОБА_9 матеріальної та моральної шкоди - скасувати , а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8- залишити без зміни.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя І.А. Соломка